Чоловік моєї сестри зробив заяву, яка мене ш _okувала: я мушу з’їхати на орендоване житло, адже моя кімната потрібна для їхньої майбутньої дитини.

Звуть мене Леонід. Наразі я є студентом факультету дизайну. Мені завжди подобалась така справа, тому в майбутньому, звичайно, хочу працювати за спеціальністю, а зокрема – дизайнером меблів.

Коли мені було десять рочків, то в автокатастрофі загинули мої батьки. Тому виховувала мене старша сестричка сама. І, напевно, все своє життя я буду вдячним їй за це. Проживали ми у двокімнатній квартирі, що перейшла у спадок від батьків.

Рік тому Олена вийшла заміж і до нас переїхав її обранець. Мене взагалі це не бентежило, адже у них є окрема кімната, ось хай живуть там як хочуть. Я прекрасно розумів, що орендувати житло дуже дорого, тому й не був проти Максима у нашому домі. Нехай молода сім’я економить кошти. Загалом, наше співпроживання було цілком нормальним до моменту вагітності Лєни.

Коли Макс дізнався, що його дружина носить під серцем дитину, то був неймовірно радим, але разом з тим і зробив заяву, яка мене шокувала: я мушу з’їхати на орендоване житло, адже моя кімната потрібна для їхньої майбутньої дитини.

Мене такий наказ (навіть не пропозиція) загнав у глухий кут. З якої такої радості я маю віддавати свою половину житла комусь просто так і йти поневірятись по орендованим квартирам?

В мене поки ж навіть немає можливості оплатити нормальне житло. Це потрібно або шукати окрему кімнату, або взагалі іти на підселення. Поки я навчаюсь в університеті, то де брати такі шалені гроші? Навіть додатковий підробіток цю ситуацію не врятує.

Спочатку Максим був спокійним та миролюбно намагався мене виселити, а потім все це стало настільки наказово, що я не знав, куди подітися з цього тиску.

Кожного дня я приходив з пар, а на кухні мене чекав зять із своїми довжелезними промовами. Навіть тиснув на жалість, говорив, що я не шкодую сестру та племінника. Він сказав, що Олена також хоче, аби я переїхав, та просто не може мені це озвучити. Нібито вона вже й шпалери для дитячої обирає.

Я не знаю, наскільки це правда, але ситуація дійсно не з найкращих. Тому я й вирішив відверто поговорити прямо з сестрою. На що вона веселим тоном сказала мені не гіперболізувати, це лише жарти зі сторони її чоловіка. Але скажіть мені, які такі жарти? Я що не можу відрізнити жарт від серйозної розмови?

Після цієї розмови вмовляння продовжились ще з більшим натиском. Я зараз просто не знаю, як вчинити і як буде правильно рухатись далі. Квартира така ж моя, як і сестри, але й не хотілося б починати ворогувати з нею.

Оцените статью
Чоловік моєї сестри зробив заяву, яка мене ш _okувала: я мушу з’їхати на орендоване житло, адже моя кімната потрібна для їхньої майбутньої дитини.