Інколи буває так, що наші рідні не розуміють вчинків, які ми робимо. Саме так відбувалось у сім’ї моєї подруги. Чоловік Наталі приніс кота додому коли їхньому синові виповнився один рік.
Вона не зрозуміла для чого Андрій подарував їхній дитині тварину, бо у неї без кота багато турбот. А зараз їй буде потрібно не тільки за Степаном дивитись, а ще доглядати за котом.
Вона вирішила не сваритись, тому вдала, що все добре і дозволила залишити тварину. Але жінка увесь час переживала, щоб кіт не поранив її дитину під час гри.
Але через кілька тижнів жінка побачила, що її переживання не справдились. Кіт не потребував багато уваги і ніколи не дряпав її сина. Він завжди сидів біля хлопчика, а коли дитина кудись йшла, то біг за нею, бо хотів бути разом із своїм маленьким господарем. Жінка зрозуміла, що Степан з Мурчиком стали найкращими друзями і тому вони завжди разом.
Зараз минуло чотири роки, але хлопчик і досі проводить багато часу зі своїм пухнастим улюбленцем. А кіт завжди з задоволенням сидить на руках у свого друга.
Коли дитина йде у дитячий садок, то Мурчик сидить на вікні, він ніби чекає коли дитина повернеться додому і вони знову будуть разом.
