Місяць назад моя дружина захворіла і потрапила у лікарню. Її сусідкою була шістдесяти чотирьох річна жінка. Вони одразу знайшли спільну мову і почали розповідати про своє життя. Наталя, так звати сусідку по палаті моєї дружини, вчилась у педагогічному університеті, а потім усе життя працювала вчителькою молодших класів.
Одного разу я прийшов до Галини і приніс їй чистий одяг та фрукти. А чоловік Наталі привіз їй домашню їжу. Але вона чомусь її не їла, а ввечері викинула у смітник. Ми тоді з дружиною дуже здивувались і вирішили делікатно запитати чому вона не їсть страв приготовлених її чоловіком.
Жінка пильно подивилась на нас, сіла на ліжко і сказала:
– Ми з Григорієм познайомилась ще в школі. Ми вчились у паралельних класах. А після закінчення навчання ми почали зустрічатись. Ми були дуже закохані і мріяли завжди бути разом. Через декілька років ми одружилися, хоч наші батьки були проти, бо я була з дуже багатої сім’ї, а він з бідної. Але після народження дітей вони змирились.
Мій чоловік завжди піклувався про мене і добре готував їжу. Мені здається у нього був кулінарний талант.
Вона закрила очі ніби уявила своє минуле.
– Минуло багато років і ми уже стали сивими. Одного дня я помітила, що чоловік дуже змінився. Їжа, яку він готував мала гарний аромат, але смак вже не той.
– А що сталось? – запитав я.
– Зараз він усе забуває і плутає приправи, а замість солі до картоплі може насипати цукор. Григорій у цьому не винний, але допомогти йому відновити пам’ять я не можу.
Тепер я завжди готую сама, але я захворіла і потрапила у лікарню, тому зараз їжу готує чоловік. Я його дуже люблю, але змінити нічого не можу.
Вона подивилася у вікно і на її очах було видно сльози. А потім жінка узяла мобільний телефон і зателефонувала до чоловіка.
– Привіт, як ти себе почуваєш? У мене все добре, я попрошу лікаря, щоб він мене виписав швидше. Я з’їла все, що ти приготував. Дякую. Ти відпочинь собі, а завтра я приїду додому. – сказала жінка.
Наталя дійсно попросила лікаря виписати її швидше, бо вдома її чекав чоловік про якого потрібно піклуватись. Вона дійсно щиро любить Григорія незважаючи на його хворобу.
