Чоловік оформив спільно придбану з дружиною квартиру на свою маму і ще дивується, чого та сердиться. Це ж дає можливість знайти коханку, а дружині вказати на двері

У неї не ладналися стосунки зі свекрухою, а тепер ще й з власним чоловіком. Він додумався піти на те, щоб записати їхню спільну з дружиною квартиру на свою матір.

Все частіше жінка відчувала себе не дружиною і навіть не матір’ю, а якоюсь рабинею, для якої єдина втіха – приготувати щось смачненьке для чоловіка, попоратись по господарству, не розраховуючи на відпочинок, хоч час від часу.
Він згадував, що вона його дружина, тільки коли йому щось від неї було потрібно. Коли ж справа стосувалася розв’язання якогось важливого питання, то єдиною порадницею для нього завжди була матуся.

Коли вона через утому відмовлялася готувати їсти, чи прибирати у квартирі – він казав, що вона погана хазяйка. При тому що сам у цей час міг спокійно відлежуватися на дивані й нічого не робити. Навіть у випадках відключення світла, коли на електричній плиті нічого зготувати не можливо, він усе одно знайде спосіб її розкритикувати, ніби вона спеціально ухиляється від обов’язків. Що ж їй, розпалити багаття серед хати, щоб його врешті нагодувати?

Якщо десь недодивилася і погано поприбирала – все, це знову вирок, що вона нікудишня дружина. Його не турбує її самопочуття, її справи й здоров’я. Для нього головне, щоб вона ідеально, безвідмовно виконувала побутові обов’язки. А його дружиною має право називатися лише тоді, коли у домі чистота і накритий стіл.

Коли потрібно було розв’язати питання з придбанням житла, то вона одразу втратила статус дружини й радитися він побіг, як завжди до своєї мами, можна подумати, це їй жити у тій квартирі. Думка власної жінки його не цікавить – усе вирішує матуся і він коло неї. От коли захотів мати дитину, то на деякий час згадав, що у нього є законна дружина.

Він пригадує, що одружений, лише коли йому це вигідно.
Так, одного вечора він зайшов до квартири зі словами, щоб жінка пакувала валізи, бо вони переїжджають. Та просто не могла приховати здивування: “Куди переїжджаємо?”. Він спокійно сказав, що на нову квартиру.

І то нічого, що вони домовлялися оформити іпотеку і тоді вже перебратися на нове житло…
– Мама продала дачну ділянку і доклала нам гроші. І цю квартиру я записав на неї.
Жінка не могла підібрати слова, щоб виразити своє обурення. Бо по факту він придбав квартиру не для їхньої сім’ї, а своїй матусі, принаймні юридично це було саме так.
І по факту, якщо він знайде іншу захоче з нею жити, то сміливо може вказати дружині на двері й нічого йому за це не буде.
Вони домовлялися, що будуть рівноправними власниками нового житла, а він зробив так, як йому заманулося і розповів про все, коли вже справу було зроблено.

Чого ти сердишся не розумію. Мама своя людина. Розлучатися ми поки не плануємо, от і дитину плануємо народити, що вона житиме на орендованій квартирі?
Жінка намагалася пояснити йому, що це все не правильно і не справедливо, та вислухавши, єдиний висновок, який він зробив, це те, що дружина хоче відібрати половину його квартири.

Але ж і моя частка там є. Хоч і наполовину менша, але ж це були мої власні, зароблені мною кошти!

Через деякий час, вони все ж розлучилися. Жінка не жаліла, що прийняла таке рішення, бо як жити з людиною, яка тобі не довіряє й оформлює ваше житло на свою маму.
Як гадаєте? Правильно вчинила?

Оцените статью
Чоловік оформив спільно придбану з дружиною квартиру на свою маму і ще дивується, чого та сердиться. Це ж дає можливість знайти коханку, а дружині вказати на двері