Чоловік повернувся з роботи. Вдома безлад, вечеря не готова. Так замість того, щоб запитати, чому дитина неспокійна, він почав кричати, що я погана господиня й мати

З Романом ми зустрічалися чотири роки перед тим, як створити сім’ю. За пів року до весілля вирішили перевірити один одного в побуті й з’їхалися. Спільна рутина нас тільки міцніше об’єднала. Вранці ми разом готували сніданок. Проводжали один одного на роботу, бажаючи гарного дня. Ввечері ходили гуляти у парк та заходили у наш улюблений ресторанчик. Додому поверталися пізно й ще декілька годин не могли заснути, лужачи в обіймах один одного.

Після весілля наше життя перевернулося з ніг на голову. Практично одразу я завагітніла. Ця дитина, звісно, була бажаною, але чесно зізнатися, ми ще не планували поповнення. Вагітність проходила добре. Аналізи у мене були відмінні, токсикоз не турбував. Я насолоджувалася цим прекрасним станом.

Через 9 місяців у зазначений термін ми стали батьками прекрасного синочка. Назвали Арсенієм, так чоловік захотів. Маля потребує багато сил та уваги. Тепер я весь свій час присвячувала дитині. Роман працював, брав додаткові зміни, щоб ми нічого не потребували.

Я була вдячна йому за те, що турбується про нас, але зайві руки мені б теж не завадили. Коли я просила чоловіка допомогти мені з сином, він виправдовувався, що втомився на роботі й прямував у спальню відпочивати. Я не влаштовувала скандалів й навчилася справлятися з дитиною та хатніми справами без сторонньої допомоги.

За те, коли я щось не встигала Роман влаштовував мені грандіозний скандал. Так, до прикладу, у малого почалися різатися зубки. Цілий день Арсен був неспокійним, плакав і я цілий день носила малого на руках. Чоловік повернувся з роботи. Вдома безлад, вечеря не готова. Так замість того, щоб запитати, чому дитина неспокійна, він почав кричати, що я погана господиня й мати.

Я промовчала, сил на конфлікт у мене просто не було. Тоді вирішила показати Роману, що означає побути у моїй шкурі. Перевірю який він господар та батько. У вихідні відправилася ще зранку за покупками. Арсена залишила на чоловіка та ще й склала список справ, які потрібно зробити до мого повернення.

Не було мене лише три години. Так Роман зустрічав мене на порозі квартири з радісними криками: «Нарешті наша мама повернулася! Малий такий вередливий. Постійно плакав. Я вже не знав, що з ним робити» При цьому список справ ніхто навіть не читав не те щоб їх зробити. Сподіваюся, чоловік зробив правильні висновки й більше ніколи мені не дорікатиме.

Оцените статью
Чоловік повернувся з роботи. Вдома безлад, вечеря не готова. Так замість того, щоб запитати, чому дитина неспокійна, він почав кричати, що я погана господиня й мати