Однієї зими мені не пощастило, я підсковзнулася на льоду й упала перед самісіньким під’їздом нашого будинку. Результат – перелом ноги й місяць у гіпсі. Добре, що мені не потрібно було ходити на роботу, бо я тоді ще була в декреті, але з вихованням дворічної доньки виявилося не легко без допомоги.
Добре, що у мене є мама, яка погодилась переїхати на місяць з села у нашу двокімнатну квартиру, щоб допомогти мені по господарству та догляді за нашою Софійкою. Вона у мене зовсім непосидюча. Вдень дівчинка, звичайно, була в дитячому садку, а увечері чоловік допомагав з донькою. Тому ми, поважаючи вільний час мами, відпускали її на зустріч з її подругою, яка влітку приїздить в село на дачу.
Місяць пройшов швидко. Гіпс зняли, але великих навантажень на ногу не можна було робити. Крім того, загострився стан колінного суглобу на другій нозі, адже після перелому навантаження на кінцівку збільшилося. Маму ми відпустили додому, а самі обіцяли приїхати до неї в гості, коли стане трішки тепліше.
Чоловік не хотів відпускати нас самих автобусом, але я наполягла. Щоб не навантажувати свої ноги, я купила два білети – для себе і доньки, бо тримати її на руках протягом трьох годин дороги я б не витримала.
Приблизно годину ми їхали нормально, адже людей в автобусі було небагато й ніхто не мав до нас ніяких претензій. На одній із станцій увійшло багатенько людей, тому багатьом пасажирам довелося стояти. Однією з пасажирок, яка вимушена їхати стоячи, була молода мамочка 10-річного хлопчика. Вона відразу звернулася до мене з претензією.
– Чому ваша дитина займає окреме місце? Їй ще немає семи років, тому вона не має право займати окреме сидяче місце. Візьміть її на руки, а ми з сином сядемо.
– Так, донька не має право їхати на окремому сидінні безкоштовно, але я оплатила це місце, тому маю повне право розпоряджатися ним, як захочу. Якщо я так зробила, значить у мене є на це особисті причини. Якщо вашому синові вистачить пів сидіння, він може сісти поряд з моєю донькою. А вам все-таки доведеться постояти.
З незадоволеним виразом обличчя жінка посадила свого сина поряд з моєю донькою та цілу дорогу навіть не дивилася в мій бік. Коли ми доїжджали до пункту призначення, то я дістала палицю, яку мені презентував чоловік, щоб мені було легше ходити. Коли та мамочка побачила, як я кульгаю, то стала вибачатися переді мною. А я просто відповіла:
– Якщо не знаєте всіх обставин, спочатку розберіться в ситуації, щоб не потрапляти в такі незручності.
Надіюсь, що та мамочка все зрозуміла, тому більше не буде конфліктувати з оточуючими без причини.
