«Чому я маю після роботи чекати поки цей старий пень купить продукти? Невже, не можна вдень було собі придбати їжу? Чому не можна ходити в магазини так, щоб нікому не заважати? Краще стариків закривати в квартирах, щоб іншим не заважали жити! Я маю витрачати свій дорогоцінний час через вас, бо ви не можете купити у обід продукти!» – кричала на мене жінка, яка стояла позаду мене у черзі.

Я забрав з дитячого садочку онука і сидів з ним поки моя дочка не повернулась додому. А потім я зібрався та пішов додому. Близько восьмої години вечора я вирішив зайти в супермаркет. Я вибрав потрібні мені продукти і пішов на касу. Людей було багато, а працювала лише одна каса.

Я купив у магазині не багато – хліб, масло і капусту. Я уже давно не спішу і не нервуюсь через довгі черги, тому я спокійно чекав своєї черги.

За мною в черзі стояла жінка, яка нервувалась. Вона увесь час злилась і казала: “Я спішу, рухайтеся швидше!”, “Чому одна каса працює?”. Ще одну касу не відкривали і ніхто не слухав її. Касирка повільно розраховувала людей і нікуди не спішила. Мені приходилось слухати її крики та терпіти її погану поведінку.

Я привітався з касиром і вона порахувала продукти. Я їй дав гроші і касирка не мала здачі, тому пішла до іншої каси. Жінка, яка стояла позаду мене почала сильно кричати на мене. Вона злилась через те, що я не маю дрібних грошей.

Чому цим старим дідам ввечері вдома не сидиться? Невже не можна в обід сходити в магазин коли великих черг немає? Ви ж на роботу не ходите! – кричала вона і ще декілька неприємних слів мені сказала.

Через хвилину вернулась касирка і віддала мені здачу. Ця жінка, яка стояла у черзі поводилась дуже погано і я не розумію, як терпить її чоловік та діти. Вона постійно кричала і не могла заспокоїтись поки я спокійно забирав здачу у касирки.

Я пішов в сторону і акуратно складав продукти в торбинку, а вона продовжувала на мене кричати і принижувати мене перед іншими людьми.

– Чому я маю після роботи чекати поки цей старий пень купить продукти? Невже, не можна вдень було собі придбати їжу? Чому не можна ходити в магазини так, щоб нікому не заважати? Краще стариків закривати в квартирах, щоб іншим не заважали жити! Я маю витрачати свій дорогоцінний час через вас, бо ви не можете купити у обід продукти! – кричала вона.

Жінка, яка стояла в черзі за нею почала мене захищати і сказала:

– У жінки з нервами не все в порядку.

Я не хотів сваритись, у мене був важкий день і витрачати свої останні сили на злобну жінку я не збирався. Мені було образливо. Я забрав онука з дитячого садочку і сидів з ним, щоб моя дочка змогла працювати. Я підпрацьовую сторожем на будівництві. Чому, якщо я пенсіонер, то всі вважають, що я нічого не роблю? Літні люди також мають свої справи і є активними та зайнятими.

Навіть, якби я сидів вдома, то чому я маю ходити в магазин тільки в обід? Я ходжу у магазин коли мені зручно. Усі молоді люди колись будуть пенсіонерами. Вони також стануть другосортними, як і я. Ось тоді зрозуміють, як мені було погано.

Сподіваюсь ця жінка буде колись на моєму місці і на неї теж будуть кричати.

Після цього інциденту мене почала боліти голова і я дуже погано почувався. Не звик я, щоб на мене кричали. Я людина спокійна і врівноважена.

Оцените статью
«Чому я маю після роботи чекати поки цей старий пень купить продукти? Невже, не можна вдень було собі придбати їжу? Чому не можна ходити в магазини так, щоб нікому не заважати? Краще стариків закривати в квартирах, щоб іншим не заважали жити! Я маю витрачати свій дорогоцінний час через вас, бо ви не можете купити у обід продукти!» – кричала на мене жінка, яка стояла позаду мене у черзі.