Чомусь після 15 років у шлюбі я лише нещодавно зрозуміла, що моє життя ніколи не було щасливим.

Чомусь після 15 років у шлюбі я лише нещодавно зрозуміла, що моє життя ніколи не було щасливим. Роман був страшенним маніпулятором. Постійно я чула, що повинна все виконувати, що він забажає, оскільки не заробляю грошей. Та ось чоловік не хотів враховувати, що я роблю всі домашні справи, а він отримує мізерну зарплатню.

І ось 3 роки тому ми прийшли до рішення розлучитися. Саме з того дня, дня мого вивільнення, я відчула життя на смак. Нарешті і я змогла пізнати справжнє щастя.

Раніше я не могла зрозуміти людей, які розлучаються. Невже вони не бояться самотності? Та зараз я навчилась отримувати задоволення і від того, що я офіційно одинока. Я була сама собі хазяйка. І в першу чергу хазяйка свого часу. Хочу готую, хочу не готую. Хочу сьогодні прибираю в домі, а хочу відкладаю на завтра. А який «кайф» робити щось, коли тобі нічого не кричать під руку і не критикують кожен порух.

Наш з Ромою син давно переїхав у інше місто, адже навчається в університеті. Додому він приїжджає рідко, тому що вже там влаштовує своє життя. А я вже залишилась сама в квартирі.

Після розлучення я пішла на роботу і там мені траплялося зустрічати різних чоловіків, яким я припадала до вподоби і вони запрошували мене на побачення. Я подумала і вирішила, що це те, що мені справді потрібно – відчути себе жіночною, бажаною, тендітною, а не тою, що тягне все на своїх плечах.

Та от мої обранці були не такими, як я собі уявляла. Той скупий, той агресивний, той занадто педантичний. Тож скоро мені вдалося зрозуміти, що на друге одруження я ніколи не наважуся.

Напевно, я вже не та наївна дівчинка, яка вірить у бездоганне сімейне життя і в те, що кохання здатне побороти побутові конфлікти. Зараз хочеться думати лише про свій комфорт, затишок і про щасливе майбутнє свого сина.

Тепер все в моєму житті іде так, як я собі хочу і так, як я задумала. Чужа думка мене не сильно хвилює і я рада, що змогла прийти до такого рішення. Інколи можу сама побалувати себе і приготувати щось смачне, а інколи просто іду в кафе і їм там. І ніхто не зможе мені дорікати, робити зауваження.

Нарешті з’явився й час для подруг. Стільки років у мене не було часу поспілкуватися з кимось із друзів, відпочити. Найголовніше, що керую грошима так, як сама цього хочу і не треба виправдовуватися за кожну куплену кофтинку.

Я розповідаю вам цю історію і тішуся, що зробила правильний вибір у свою користь і закликаю всіх жінок, що нещасливі в шлюбі, не боятися покінчити з ним і розпочати нове життя. Життя, яке дасть вам шанс зажити по-новому.

Оцените статью
Чомусь після 15 років у шлюбі я лише нещодавно зрозуміла, що моє життя ніколи не було щасливим.