Моя мати жила в селі у великому будинку. Я був єдиною диною у сім’ї, тому після того, як вона пішла на небеса я успадкував все її майно. Чотири місяці тому я продав будинок, який мені дістався у спадок від матері. На отримані гроші ми з дружиною хотіли купити квартиру в місті.
Ми живемо в орендованій квартирі і завжди мріяли придбати власне житло. Ми дуже економили і старались відкласти гроші на квартиру, але не могли назбирати потрібної суми. Після продажу будинку грошей нам вистачає на однокімнатну квартиру.
Про продаж маминого будинку дізнались родичі дружини і через місяць до мене прийшла теща. Вона попросила позичити їй гроші, бо у неї є борг в банку і їй потрібно його віддати. Я подарував літній жінці шість тисяч гривень, вона узяла гроші, подякувала мені та пішла.
Ще через чотири дні до мене прийшов брат моєї дружини і попросив, щоб я позичив йому гроші. Сказав, що його звільнили з роботи і він зараз має платити за навчання дочки, попросив у мене велику суму грошей. Його дружина ніде не працює і грошей в них немає де взяти. Я впевнений, що це теща синові розповіла про те, що я їй дав гроші і він вирішив, що я маю йому також подарувати їх. Я відмовив Миколі і пояснив йому, що мені потрібні гроші, бо якщо зараз усі розтрачу, то ніколи не зможу купити квартиру. Брат дружини дуже образився на мене.
Згодом я помітив, що теща також зла на мене і не хоче зі мною розмовляти, таке враження ніби я завинив перед нею. Я розумію, що її сину зараз важко, але я також маю подбати про свою сім’ю і вирішити квартирне питання.
