Після одруження, ми поїхали в медовий місяць. Вибрали місто заздалегідь. Ось розпочався наш медовий місяць у сонячному місті Одеса.
Ми любимо такий відпочинок, тому ловили кожен промінчик сонця, купалися, засмагали. Вечорами аби не сидіти в готелі гуляли вздовж берега біля моря.
Одного такого вечора, ми гуляли, говорили про плани на майбутнє і до нас непомітно підійшла одна циганка. Вона була вже не молода. Спершу запропонувала погадати, та ми в таке не віримо, тому відмовились. Ми йшли далі. Циганка йшла слідом й пропонувала купити в неї обереги, годинник та багато всякого непотребу.
Мій Олег не стерпів, сказав, що купує оберіг, але за умови, що вона піде і не буде більше нас турбувати.
Вона зраділа, сказала, що вартість оберега 800 гривень.
Але мого чоловіка не так просто розвести, він сказав, що в нього з собою є лише євро. Циганка дуже зраділа і погодилась.
Оскільки вона вже була не молода, то не розуміла як переводити євро в гривні, тому Олег сказав їй, що 800 гривень це – 10 євро. Я хотіла заперечити, але він не дав мені нічого сказати.
Він дає циганці 20 євро і каже, що вона має дати йому здачу, бо він не має меншої купюри. Вона мала дати або 10 євро або ж 300 гривень на здачу.
Циганка дала оберіг і 300 гривень та щаслива пішла в протилежну нас сторону. Лише згодом чоловік зізнався, що насправді він дав не справжні 20 євро, а сувенірні.
Ось так і вийшло, що ви мали оберіг і 300 гривень в додаток.
