Дядькові Степанові вже минуло 70 років, а він досі картає себе, що багато років тому побоявся стати проти батьків й захистити своє кохання.

Дядькові Степанові вже минуло 70 років. Все життя він прожив одиноко. Вже дуже давно померли його батьки та брат, який до слова, теж був самотнім. Так і не змогли створити сім’ю обидва брати. Ніхто не став ні коханим чоловіком, ні батьком. Хоча обидва були гарними й перспективними молодими хлопцями, обоє мріяли про сім’ю. Але їхні батьки малювали собі іншу картину життя синів.

Коли знайшов собі пару Степан, мама категорично заявила: “цього весілля не буде! Галина негарна, сім’я її погана”Мало того, мама почала розповідати про синову обраницю різні плітки. Галина задумалася, чи варто сходиться з такою свекрухою — спокійно жити не дасть. Дівчина подумала й батьки відправили її подальше від Степана і його сварливих батьків. Якби ж то тільки мама воду каламутила, але й тато ніколи язика за зубами не тримав і теж мав дуже злий характер. Після того, як дівчина поїхала, не ставши терпіти таке безпідставно паскудне відношення до себе й своєї сім’ї, батьки Степана заспокоїлися. Яка була причина такого ставлення, ніхто не знав, знали тільки, що з цією сім’єю краще взагалі не зв’язуватися.

Степан замкнувся в собі, став відлюдькуватим. Йому було погано, він відчував образу на батьків, але заперечити не міг. Він завжди був добрим, чесним, послушники сином, тому ніхто від нього й слова поганого не чув. Іншими словами — звичайнісінький тюхтій.

Молодший Микола був трохи більше розважливим, але протистояти батькам теж не зміг. І його кохану Олю мати не пустила в дім. А дівчина була весела й гарна, розумна. Вона довго не сумувала. На образи матері Миколи уваги не звертала, а знайшла собі іншого хлопця й щасливо вискочила за нього заміж. Потім народила йому 3 дітей і досі щасливо живе, з внуками, чоловіком та дітьми.

А Микола зовсім пустився берега. Став випивати, буянити, жінок мав, але все було не серйозно. Після бурхливого життя вже через кілька років його не стало. Степан ще більше замкнувся в собі. Похоронив брата, батьків і став жити зовсім один. Зранку — на роботу, ввечері — з роботи.

Чоловік він добрий, багато жінок мали надію на нього, але він сторонився усіх. А зараз пізно вже, життя пройшло. Так і помре в самоті. Чи знали батьки, що їхні поступки так зіпсують синам життя? Напевно вони хотіли кращого щастя дітям. На жаль, вийшло як завжди…

Оцените статью
Дядькові Степанові вже минуло 70 років, а він досі картає себе, що багато років тому побоявся стати проти батьків й захистити своє кохання.