Дідусь так крич _ав на внука, що, напевно, весь парк чув

Нарешті пригріло сонечко і ми з синочком вирішили прогулятися в міському парку.

Сніг ще не до кінця розтанув, тому в парку дітей було небагато. Ми побачили невеличкий дитячий майданчик і малий відразу побіг туди, радіючи, що качелі не зайняті.

Надалеко від нас гралися діти років, їм було по 5-6 років, за ними наглядали їх бабусі і один дідусь, сидячи на сусідній лавці і обговорюючи черги в поліклініках і малу пенсію.

Я знаю їх, вони з сусіднього під’їзду, імена їх мені невідомі, але завжди вітаюся з ними коли проходжу повз.

Цього разу я теж з ними привітався, вони привіталися у відповідь, а далі кожен займався звичними справами і я не звертав на них уваги.. аж поки не стався один момент

Поки діти гралися спокійно, все було тихо, але потім їм, видно, стало сумно і вони почали грати у квача. І, як це часто буває, один хлопчик спіткнувся і впав, забруднивши коліна і долоні.

Дідусь того хлопчика відразу зіскочив із лавки і з войовничим виглядом швидко направився до нього. “Ти що, навмисно це робиш?! Це ж нові джинси! А якщо пляма залишиться?! Ми з бабусею тебе годуємо, поїмо, виховуємо, поки твоя мама невідомо де шляється, а ти тільки псувати все умієш!”

Дідусь так кричала на внука, що, напевно, весь парк чув. Хлопчик намагалася пояснити, що зробив це ненавмисно, але дідусь нервувся все сильніше.

“Зараз прийдемо додому – отримаєш у мене паском. А потім знову півночі на колінах в кутку будеш стояти!” Потім повернувся до своїх сусідок і сказала: “Що я вже тільки не робив, і сварив, і  в куток ставив, а він всеодно якщо не розіллє щось, то порве або забруднить! Я вже і не знаю як його виховувати!”

Схопив внука, який гірко плакав, і потягнув додому. А ті бабусі, що разом з дідусем сиділи, такі з розумним виглядом кивають, типу так і потрібно, такого ще бити і бити, а то незрозуміло що з нього виросте.

Коли ми з сином повернулися додому, першою думкою було зателефонувати в управління захисту дітей, а потім я подумав чи буде це краще для самого хлопчика? У нього ж лише бабуся і дідусь, мама народила його невідомо від кого і кинула на дідуся і бабусю, сама поїхала шукати кращого життя.

Кричить на внука дідусь постійно, не перший раз уже чую, але до погроз ременем чи кутком на півночі справа поки не доходила. Зате хлопчик завжди охайно одягнений, нагодований і в садочок ходить постійно….

Ось незнаю що робити. Повідомити кудись чи зробити вигляд, ніби нічого не трапилось?

Оцените статью
Дідусь так крич _ав на внука, що, напевно, весь парк чув