Ігор Іванович мав велику трикімнатну квартиру в центрі міста і жив у ній сам, бо дружина померла декілька років тому. Діти одружились і переїхали жити у інше місто, тому приїжджали до нього нечасто. Усі родичі збирались кожного року на Пасху в квартирі літнього чоловіка, тому він завжди з нетерпінням чекав їх.
Цього року мала приїхати дочка з чоловіком та двома дітьми і син з дружиною. На жаль, у Олега немає дітей через проблеми зі здоров’ям, він декілька років лікувався, але безуспішно.
Діти Ігоря Івановича у дитинстві дружили, а коли виросли перестали спілкуватись. Вони злились одне на одного і через це кожна їхня зустріч закінчувалась сваркою.
Батько не знав причини їхнього конфлікту, а вони не хотіли розповідати йому. Син і дочка спілкувались тільки тоді коли приїжджали до батька. Якщо вони зідзвонювались, то вони сварились і ще більше ображались одне на одного. А коли приїжджали до батька, то старались не тривожити його і приховували свої сварки.
Ігор Іванович не міг догадатись, що його діти сваряться через його квартиру і гроші. Він і не уявляв, що коли його не стане вони зненавидять один одного і між ними буде йти запекла війна. Він не думав, що вони не зможуть поділити квартиру і його гроші.
У нього була велика сума грошей, які він збирав протягом життя. Вони не захотіли ділити її порівно, вони вважали, що кожний з них має отримати більшу частину спадку. Сестра Олега переконувала його поступитись, бо вона має дітей і зараз у них з чоловіком складне матеріальне становище. А її брат вважав це нечесним і йому також потрібні були гроші, бо він планував купити квартиру.
Якби їхній батько про це здогадався, то віддав гроші чужим людям і можливо стосунки його дочки та сина налагодились.
