Чи вірите Ви в містичні речі? Після одного випадку, який стався в моєму житті. Я змінила свою думку.
Мене звати Кіра, я сирота. Приїхала з невеличкого містечка на Вінничині в пошуках кращої долі в столицю.
Спочатку було дуже важко…Але я мріяла, що скоро моє життя зміниться.
Це був звичайний будній день. Я відпрацювала одну зміну в магазині напівфабрикатів і другу — в нічному продуктовому. Тільки в неділю я могла відпочити і перевести подих. Після двадцяти чотирьох годин на ногах, хотіла впасти в ліжко. Я думала тільки про сон. Не дивлячись на те, що я їла один раз, голоду взагалі не було. Втома валила мене з ніг. Я поспішала на орендовану квартиру. Мріяла, як ляжу в ліжко й відчую головою свою подушку.
З моїх роздумів мене витяг голос:
Благаю, дайте грошей, скільки не шкода.
Під моїм під’їздом сиділа жінка в чорному вбранні. Я навіть не могла зрозуміти скільки їй років на вигляд. Мені стало її шкода.
Ходімо до мене. Сказала я і відчинила двері під’їзду.
Жінка вагалась, але все-таки пішла за мною. Вдома я показала де ванна. Дала свої речі та чистий рушник. Нагріла вечерю й організувала ночівлю. Шкода, що в моєму житті не було такої допомоги, коли я вперше приїхала в столицю і 3 перших дні ночувала на вокзалі.
Жінка не знала, як мені дякувати. Йдучи від мене, вона пообіцяла мені віддячити. Я кивнула і забула.
Два наступних тижні я працювала не покладаючи рук. А потім до мене подзвонили з приводу роботу. Я подавала резюме на вакансію адміністратора в готелі. Я дуже хотіла цю роботу. І ось нарешті мені її запропонували. Радість переповнювала душу.
Наступного дня я бігла на свій перший робочий день. Зупинилась, подивитись на своє відображення у дзеркалі. Й побачила знову ту жінку. Вона промовила тільки одну фразу:
Добро повертається сторицею…
Я миттєво обернулася. Нікого не було. Що ж я бачила?
