Володимир Валерійович все життя багато працював. Він усе робив для своєї сім’ї, бо хотів, щоб дружина та дочка були задоволені і усе мали, що хочуть.
Одружився Володимир Валерійович з Галиною не через кохання, а через те, що вона завагітніла. Жінка мала дуже поганий характер, вона постійно скандалила і нічого не хотіла робити вдома. Чоловік був змушений приходити додому і готувати сам собі вечерю та прибирати у квартирі.
Він усі зароблені гроші віддавав дружині і дочці. Коли дівчинка була маленька купував їй гарний одяг і іграшки. А потім платив за навчання в університеті. Він хотів, щоб у його дочки було щасливе життя.
Мрії чоловіка здійснились і дівчина закінчила університет та знайшла роботу у відомій фірмі.
Коли Володимир Валерійович вийшов на пенсію, то в нього почались проблеми зі здоров’ям. Його дружина декілька років тому пішла у інший світ. Він залишився сам, а дочка тоді уже була заміжньою і не мала часу приїжджати до батька. Зять не любив тестя і через те не хотів бачитись з ним. Він вважав, що літній чоловік має сам про себе дбати і постійно говорив про це дружині, він не хотів, щоб вона приїздила до батька.
Володимир Валерійович попросив допомоги у сусідки і вона погодилась безкоштовно допомагати йому вдома. У його дочки є власна квартира і хороша робота, тому чоловік заповів свою квартиру сусідці. Адже жінка декілька років за ним доглядала.
Одного разу літньому чоловікові було дуже погано і він зателефонував до дочки. Він сказав, що почувається погано і квартиру заповів сусідці.
– Тато, роби як вважаєш за потрібне. Я зараз до тебе не можу приїхати, бо маю багато роботи.
– Ти не маєш до нього приїжджати, бо він квартиру сусідці віддає. Нехай вона про нього дбає! – крикнув зять.
Дочка поклала слухавку і літній чоловік зрозумів, що вона до нього ніколи не приїде.
