Мені вже за 50 і маю двох дітей виховую їх сам, дружини давно не стало, так вийшло що старший вже одружився, та з’їхав а донька досі живе зі мною. Вона успішно закінчила навчання, отримала диплом, але досі вже декілька років ніде не працює. Все ще каже, що не може найти. Я на неї не тисну нехай шукає.
Але одного разу вона мене ошелешила, сказала що виходить заміж, але навіть жодного разу не показала мені свого обранця, а її батько який піклується про неї. Та ще гірше вона мене навіть на розпис не покликала, ніби я чужа людина та вона і брата не покликала на це.
Потім вона мене вже поставила перед фактом що він буде жити з нами і це нічого але в нього ще є син, якого він виховує. А мені сказала спати на землі або на кухні де мені буде краще. Я погодився на це бо я люблю свою доцю.
Та через деякий час я зрозумів наскільки все погано. Вони обоє не працювали вирішили жити за мій рахунок.
Так жилося два місяці але мені це набридло і я вирішив з ними поговорити, і сказав на пряму, чому донька не хоче з’їхати бо це ж її сім’я їй вже треба жити окремо від батька, на що я почув голос її чоловіка, який почав казати, що вони мають право жити тут бо вона прописана тут.
Я не знав що роботи та вирішив погодитися з сином. Він сказав що перетелефонує, через деякий час він зателефонував і сказав що має план та мені варто з’їхати та орендувати невелику квартиру на деякий час.
Я зробив це спочатку вони раділи але виявилося, що на квартиру приїхала теща. Син попросив щоб вона пожила на квартирі, відносини як в нього так і в мене з нею були чудові, справді хороша людина. Вона постійно відвідувала мене та підтримувала, що все буде добре.
Все ж через декілька місяців донька не витримала, та зателефонувала до брата, що відбувається? А він їй просто відповів я ж прописаний в квартирі маю право. Тоді вони зібралися та виїхали на орендовану квартиру, однокімнатну дешеву, те що могли собі дозволити, хоча я досі не знаю де вони взяли гроші.
Донька образилась на мене за це, але я не бачу в цьому своєї провини вона сама почала перша. Можливо самостійне життя піде їй на користь. І дійсно через 6 місяців вона прибігла додому, та просила пробачення, бо вона не могла так жити чоловік так і не почав працювати вона постійно працювала, щоб утримати сім’ю і все мала сама робити, тому вона розлучилася. А що я ж звичайно її пробачив це ж моя доця. І я дуже радий що вона змінилася, знайшла роботу тепер працює і ставиться уважніше до своїх обранців.
