Донька вирішила, що батькові місце у будинку для літніх людей, а сама поселилася у його квартирі

Коли не стало матері, донька вирішила, що батькові місце у будинку для літніх людей, а сама поселилася у його квартирі. Спершу вона рідко відвідувала старого, а згодом взагалі перестала приїжджати.

Одного дня їй зателефонували із будинку для літніх людей, щоб повідомити неприємні новини: батько занедужав, його стан щодня погіршується. І якщо донька хоче встигнути з ним попрощатися, то має негайно приїхати.

Жінка відклала усі справи та прибула до будинку пристарілих.

Вона увійшла до батькової кімнати, той вже був геть ослаблений:

– Привіт, тату! Як ти? Як твоє самопочуття?,- невпевнено заговорила донька.

– Все нормально, доню. Ще дихаю,- прошепотів батько.

– Тату, може тобі щось потрібно? Чим я можу тобі допомогти? Може щось купити треба? Ти тільки скажи.

– Є дещо, про що я хотів попросити. Придбай, будь ласка, в палату холодильник. Немає де продукти зберігати, через це я часто недоїдав. А ще, попіклуйся, доню, щоб в палаті встановили кондиціонер – влітку тут нестерпна духота.

– Але чому ти просиш мене про це саме зараз, коли жити тобі залишилось лічені дні? Ти увесь час, що тут мешкаєш, обходився без усіх цих зручностей. Чому раніше нічого не казав? Що змінилося? Навіщо це тобі?

– Я якось прожив без холодильника, без кондиціонера. Важко було пережити голод, спеку, холод, але ще важче було пережити душевний біль. Та якось справився. Це все потрібно не мені. Я за тебе хвилююся. Не солодко тобі прийдеться, коли твої діти тебе сюди відправлять, ой не солодко..

Оцените статью
Донька вирішила, що батькові місце у будинку для літніх людей, а сама поселилася у його квартирі