Доню, тобі бракує грошей? Ми будемо давати більше.

Я була молода та наївна. Чомусь в вісімнадцять років мені прийшла геніальні ідея. Я вирішила піти працювати майстринею манікюру. Вступати не хотіла, хоча батьки роками готували мене до вишу.

Урок математики закінчився. Я прибігла додому і твердо сказала батькам:

Я піду на роботу!

Батьки переглянулися.

Доню, тобі бракує грошей? Ми будемо давати більше. Тобі варто відпочити на літніх канікулах. Попереду навчання. – Говорила мама.

Ні! Я не піду вчитися. В освіті немає сенсу. Наші програми застаріли. Від них ніякого сенсу. Я буду нігті робити. Оксанка з дев*ятого класу нігтями займається. Вона заробляє купу грошей. – Радісно казала я.

Дякую батькам, що не послухали мене. Вони вчинили мудро. Мене відправили на роботу без зайвих питань. Я влаштувалася в салон краси прибиральницею. Батьки сказали наступне:

Ти можеш піти на роботу. Ми не заперечуємо, але на матеріали ти повинна заробити самотужки.

Саме вони підкинули мені ідею працювати в тому салоні. Я приступила до роботи з великим ентузіазмом. Працювала завзято. Я легко зійшлася з дівчатами. Вони ділилися зі мною своїми проблемами та досвідом роботи. Пізніше я стала свідком цікавої сцени.

Молода клієнтка влаштувала справжній скандал. Їй не сподобалися нігті, хоча під час роботи, вона виказувала лише захват. Різко їй припинили подобатися колір, довжина, дизайн. Все було не так. Майстриня пропонувала переробити все з нуля. Клієнтка відмовилася. Вона вимагала випустити її з закладу та дати якусь знижку на інші процедури. Адміністраторка намагалася владнати конфлікт, але нічого не вийшло. Дівчина не заплатила за роботу. Отримала купон на 20% знижку на макіяж і пішла з посмішкою додому.

Майстриня пішла з зали. Я кинулася за нею. Вона плакала крокодиловими слізьми. Робила нігті дві години і нічого не заробила. Тільки в мінус пішла. Я втішила її, як змогла. Дівчина пожалілася, що такі випадки трапляються доволі часто. Клієнти хамелять, ні в що її не ставлять. Часто трапляються скандалістки, які спеціально тріпають всім нерви, бо не хочуть платити за послугу. Салон забирає 30% від місячного заробітку. Витрачатися на матеріали потрібно самій.

Після того випадку, в мене пропало бажання працювати майстринею манікюру. Мені не подобалося працювати за «дякую», а іноді і без «дякую». Перспектива піти на навчання здалася мені неймовірно привабливою. Я зможу працювати в офісі. Перекладати папірці і горя не знати. В мене буде фіксована зарплатня, яка не буде залежати від настрою клієнтів.

Я прийшла до батьків, а точніше – прибігла.

Треба терміново документи подавати! – Кричала я. – Я ще встигаю? Мамо, скажи, що встигаю!

Тихо, доню. В нас ще є цілий тиждень. – Заспокоїв мене татко.

Знаєте, я передумала. Не хочу зараз працювати. Мені вчитися треба. Все таки, в знаннях сила. – Тарахкотіла я.

До вишу я вступила. Зараз працюю перекладачем у підліткову журналі. Обожнюю свою роботу та кожен день дякую батькам за хитрість та спокій. Робота в сфері послуг надзвичайно важка. Там треба мати витримку і тримати язик за зубами. Я так не вмію. Дякую всім-всім, хто працює в цій сфері. У вас насправді залізні нерви.

Оцените статью
Доню, тобі бракує грошей? Ми будемо давати більше.