Моя доброта колись мене доведе до нещастя. Так й вчора. Я поверталася додому з роботи. Зайшла до магазину купити продуктів. Дочка зателефонувала та попросила купити їй якогось йогурту.
Коли я виходила з магазину, то до мене підбігла маленька дівчинка. В яскравій хустці, з намистом одягненим поверх зимової куртки. Вона розмовляла ламаною мовою й почала пояснювати, що її маму хтось вдарив й вона лежить без тями. Я одразу щось запідозрила. В мене немає ніяких поганих думок про циганів, але чомусь захотілося пильніше слідкувати за кишенями. Однак почала себе заспокоювати, що то лише погані думки про них й зараз вони не такі, як їх малювали раніше
Хай там як, але я пішла за дівчинкою. За кілька метрів й справді лежала непритомна жінка. Я почала намагатися її привести до тями та все було марно. Поруч була аптека. Дівчина сама показала мені на неї пальцем. Я вирішила купити там нашатирного спирту й зателефонувати до швидкої.
Та в аптеці я зрозуміла, що гроші мої вже не в кишені. Мобільного також не було, а на вулиці, а ні жінки, а ні її дочки та моїх покупок. Які я залишила біля них.
Вдома чоловік довго з мене сміявся. Говорив, що я не перша кого так обманули біля того магазину. Кожного разу вони знаходять легковірну ду... Тут чоловік не договорив. Вирішив промовчати. Воно й на краще, адже після такого мій настрій був не найкращим.
