Наталя довго вибирала подарунок на день народження для чоловіка. Їй хотілось, щоб він йому сподобався. Вона ходила магазинами, але не могла знайти потрібну річ. Адже вона уже купувала йому і сорочки, і костюми і дорогі парфуми. Аж раптом вона зустріла подругу і вона запропонувала подарувати годинник.
Жінка зраділа, бо вона ніколи такого не дарувала своєму коханому. Вона думала, що Андрій зрадіє такому подарунку.
На день народження вона подарувала йому годинник. Чоловік зрадів та сказав, що буде із задоволенням його носити. Наталя була щасливою через те, що її подарунок сподобався.
Протягом року Андрій декілька разів одягав годинник. А потім жінка не бачила, щоб він його носив.
У неділю свекор запросив подружжя у гості. Він святкував іменини. Наталя одразу помітила, що на зап’ясті у Олега Ігоровича годинник, який вона подарувала Андрію.
Жінка тихенько шепнула про це на вухо своєму чоловікові. Вона поцікавилась чому годинник у його батька. Але він не відповів.
Наталі було образливо, що її коханий відав годинник, який вона йому подарувала. Після святкування жінка підійшла до свекра і попросила віддати годинник.
Олег Ігорович здивовано подивився на невістку і мовчки зняв годинник та віддав їй.
Дорогою додому Андрій кричав на Наталю. Він називав її безсовісною, жадібною і наглою. А жінка дивилась на чоловіка і думала, що не в такого вона колись закохалась. Вона запитувала себе, чи хоче вона продовжувати жити з ним?
