Зі своїм найкращим другом я не бачився вже близько трьох років. Якось роз’їхались по різних містах, тому і менше спілкувались. І ось нещодавно Сергій зателефонував мені з проханням прийняти його на кілька днів у себе, адже він хоче приїхати, побачити столицю, погуляти. Ну, я, звичайно ж, не смів відмовляти. Хоча дружина була не в захваті від неочікуваних гостей.
Загалом, перші дні ми чудово проводили час, постійно сиділи на кухні та розмовляли, грали настільні ігри. І на тому етапі я щось і не помітив надмірну увагу зі сторони друга до моєї дружини. То компліментами обвішає, то гляне якось загадково, то ненароком за руку візьме.
Взагалі Сергій обіцяв, що затримається тут на три дні, та затягнувся візит як мінімум на тиждень. І в якийсь момент його поведінка та і присутність в цілому почала мене дратувати. Але як я міг виставити його за двері? Все ж негарно так.
Якось я прийшов з роботи страшенно втомленим, ми повечеряли і я попрямував до спальні. Ірина сказала, що ще залишиться у вітальні, бо хоче додивитись якийсь там випуск улюбленого шоу. Та ось вночі я прокинувся через якусь внутрішню тривожність, коханої збоку не виявилось, тому я пішов до вітальні.
Коли прочинив двері, то почув шепотіння друга:
– Іро, я думаю, ти сама помітила, як сильно і давно ти мені подобаєшся. Ти неймовірна жінка.
– Дякую, звичайно, Сергію, але вже надто пізно, тому іди до себе і не заважай мені дивитися.
Чоловік нібито і встав, щоб піти, а потім зненацька нахилився, щоб поцілувати мою кохану. Та в неї чудово спрацювала реакція і вона добряче ляснула його по щоці. От тоді вже був мій вихід. І я рішуче та агресивно почав виганяти негідника.
– Ти з глузду з’їхав? На годинник глянь! Куди я піду?
– А от мені якось уже це геть нецікаво.
Коли Сергій опинився за дверима, то Іра підійшла ззаду і обняла мене за плечі, аби заспокоїти. Звичайно, відразу мені не вдалось приглушити емоції. Не кожен день найкращі друзі виявляються такими покидьками.
– Невже ти не помічав раніше? Він постійно мені якісь знаки уваги подавав. Мене це прямо дратувало, та не хотіла нічого тобі казати, бо ти б подумав, що я спеціально на нього наговорюю, оскільки відразу була проти його приїзду. Тепер ти переконався сам.
– Люба, потрібно було відразу мені сказати, що тобі дискомфортно. Звичайно, я б повірив лише тобі. А його поведінку я почав помічати нещодавно, щоправда, не знав як його позбутись. Навіть не думав, що він на ось таке наважиться. А Сергій перевершив всі мої сподівання.
