Моя дружина поїхала на заробітки у Італію доглядати за літньою пані. Усі гроші, які вона переказувала я вкладав ремонт будинку тещі. Матір дружини добре до мене ставилась. У них був син, який жив у іншому місті і рідко до них приїжджав. Він мав свою квартиру, тому на будинок обіцяв не претендувати.
Дружина переказувала кожного місяця гроші і я за них зробив ремонт у будинку та утеплив стіни. У тещі не було вдома води, вона носила її з криниці, тому я провів воду до будинку.
Поки дружина була за кордоном я зробив дійсно хороший ремонт, хата тещі стала однією з найкращих у селі.
Дружина повернулася додому і у нас все було добре. Згодом Олена завагітніла і через дев’ять місяців народила мені сина. Я був дуже щасливий.
Одного разу до нас приїхав Максим з дочкою. Він сказав, що залишиться жити у нас, бо дружина його вигнала з квартири. Вона знайшла коханця і тепер буде жити з ним. Житло було успадковане жінкою від батьків, тому він не мав на нього права.
Доньку брат дружини забрав з собою, бо не хотів, щоб чужий чоловік виховав його дитину.
У будинку є чотири кімнати: одна – наша, друга – дитяча: ми в ній ремонт для сина зробили, третя – тещі, а у четвертій мав жити Максим з дочкою. Але брат дружини сказав, що не може жити з донькою в одній кімнаті, бо дівчинка уже велика і їм не зручно разом, тому ми маємо віддати дитячу. Максим запропонував, щоб ми забрали до себе у кімнату Олега, бо він ще маленький.
Прийшлось погодитись, мені було жаль віддавати кімнату племінниці дружини, але що поробиш.
Ставлення до мене у тещі дуже змінилось, вона почала на мене сваритись за дрібниці. Свого сина вона дуже любила і жаліла, хотіла, щоб він був щасливим. Я відчував, що мене хочуть вижити з будинку.
Я зрозумів, що зробив дурницю коли гроші дружини вклав у чужу хату.
Моя дружина не бачить проблеми, вона жаліє брата і племінницю та хоче їм в усьому допомагати, а я почуваюсь зайвим.
