Дружина намагалася вмовити батьків переписати квартиру на нас, але безрезультатно. Тепер з ними не розмовляємо. Та питання так і висить не вирішене і з дня на день ми усі можемо опинитися на вулиці

Я ріс без батьків. До одинадцяти років жив у дитячому будинку, доки мене не усиновили. Мій названий батько працював автомеханіком. Мабуть, саме завдяки йому я теж полюбив цю спеціальність.

Ще бувши студентом технічного училища, закохався у дівчину, з якою згодом одружився. У неї не багата сім’я: батько – слюсар, а матір працює кухарем у місцевій їдальні. Зі свекрами я одразу поладнав. Вони хороші люди, але є у них одна суттєва вада, яка перекреслює усі чесноти – це пристрасть до міцних алкогольних напоїв. Мирно ділити спільну житлову площу не дуже вдається, адже у нас народився первісток і не хочеться, щоб він зростав у такій атмосфері.

Ми пропонували розміняти квартиру. Та її батьки проти. Вони прикриваються тим, що планують залишити її у спадок онучці. Це й стало постійною темою для обговорення і дискусій у нашій родині. Я не вірю, що ця квартира коли-небудь дістанеться моїй дитині, скоріше ми всі опинимося на вулиці. Оскільки свекри, через свою згубну звичку, усі гроші витрачають на оковиту, то перестали платити комуналку, ще й кредитів набрались. Боюсь, що рано чи пізно, нас звідси виселять колектори за борги. І сусіди скаржаться за постійний шум.

Дружина намагалася вмовити батьків переписати квартиру на нас, але безрезультатно. Тепер з ними не розмовляємо. Та питання так і висить не вирішене і з дня на день ми усі можемо опинитися на вулиці.

Я не знаю, як правильно вчинити. Ми не дуже орієнтуємося в законодавстві, та обізнані люди кажуть, що насильно ми ніяк не можемо вплинути на ситуацію – потрібно шукати компроміс. Але доки ми його шукатимемо, можемо втратити житло.

Оцените статью
Дружина намагалася вмовити батьків переписати квартиру на нас, але безрезультатно. Тепер з ними не розмовляємо. Та питання так і висить не вирішене і з дня на день ми усі можемо опинитися на вулиці