Ми з дружиною завжди були у доволі хороших стосунках із рідною сестрою та зятем. Майже на всі свята вони гостювали у нас, а ми їздили до них. Володимир мав свою власну будівельну фірму. Постійно розповідав про якісь робочі моменти, хвалився, що бізнес набирає обертів і вони заробляють хороші гроші. Казав, що має гарну клієнтську базу, всі неймовірно задоволені та рекомендують їх друзям.
Ну от я й вирішив, що свої люди в будівництві якраз стануть мені у пригоді. Річ у тім, що від бабусі мені дісталась велика квартира, та ми з дружиною прекрасно розуміли, що жити в ній не будемо, бо маємо свою, а робити там ремонти і не жити – ну таке собі задоволення. Тому вирішили продати це житло і побудувати власний дім у передмісті. Я відразу приватизував гарненьку ділянку та й вирішив звернутися за послугами до Вови.
Моя дружина не тямила себе від щастя. Адже ми так давно мріяли про цю дачу. А тепер маємо можливість втілити плани в реальність. Тим більше у нас там зв’язки, все зроблять якісно та швидко.
Та не все було так гладко, як ми собі придумали. Річ у тім, що почався перший карантин і справжня фінансова криза. Вова мав фінансові проблеми на роботі, тому в якийсь момент просто почав виплачувати зарплатні із того конверту, що ми дали на будівництво нашого житла.
Ми з Орисею чекали довго і дуже довго. Так і минула весна, а там і літо, а потім і осінь. В паніці ми телефонували її сестрі Вірі, та вона запевняла, що скоро з’являться гроші і будівництво обов’язково розпочнеться.
Обіцянками нас годували і зимою, тому вдома ми порадилися та вирішили, що краще із родиною справ не мати. Ліпше ті гроші піти забрати і занести до іншої фірми, яка вже на весні почне зводити будинок. З такими намірами ми й пішли до Вови.
Чоловік був шокований нашою заявою, а потім були шоковані ми, коли дізнались, де наші гроші. Я розумів, що у них криза і все таке, але до чого там мої гроші? Загалом, тоді Володя пообіцяв взяти кредит і скоро нам все повернути.
Та минув ще місяць і на наші прохання повернути кошти сестра жінки сказала, що їх немає. Наразі вона у декретній відпустці, а її чоловік взагалі сидить без роботи, тож про кредит вони і мріяти не можуть і гроші більше взяти ніде.
На тому ми дуже сильно посварились і не спілкувались багато часу. Все ж до літа Вова взяв кредит і повернув усю суму. Нам вже навіть будують дім. Щоправда, тепер вся родина дружини не хоче з нами спілкуватися. Вони вважають, що ці гроші не були для нас терміново потрібними, могли хоча б зачекати поки у зятя все налагодиться. Та я не розумію, чого своїх грошей я мушу чекати роками?!
