Галині після матері залишилась у спадок золота каблучка. Жінка попросила дочку, щоб вона її берегла і не продавала, бо цю каблучку подарував їй дідусь.

Каблучка була  дуже дорогою і старовинною, з боків були викарбувані квіткові орнаменти, а по центрі прикріплений рубін. Дівчина вирішила кожного дня носити її і ніколи не знімати.

У неї була близька подруга з якою вони дружили ще зі школи. Дівчата часто бачилися і обговорювали плітки, разом ходили по магазинах.

Згодом Галина та Катерина зустріли свої другі половинки і вийшли заміж. Навіть після весілля вони продовжили спілкуватися і тепер дружили сім’ями. Їхні чоловіки швидко знайшли спільну мову і молоді люди часто бачились.

Кожних вихідних пари зустрічалися, щоб провести спільно час. Вони ходили рибалити разом, у боулінг чи на пікнік. Могли і у відпустку на море разом їздити. Одного разу вирішили поїхати разом в Карпати і піднятися на гору Говерлу. Відпочинок вдався на славу.

Через три роки народилися у них діти. Галина народила хлопчика, а Катерина – дівчинку. Діти також між собою з дитинства дружили, вчились в одному дитячому садку і школі.

Минуло декілька років і вони виросли. Дочка Каті Василина поступила в університет і там познайомилося з Миколою, який був на три роки старшим. Через три місяці молоді люди почали зустрічатися, а згодом хлопець запропонував дівчині вийти заміж і вона погодилась. У кінці серпня планували весілля.

Галина була дуже щаслива за дочку і хотіла купити їй найкраще весільне плаття і прикраси. Сукню вони швидко знайшли: білу з довгим шлейфом і тугим корсетом, а прикраси не могли підібрати. Знайшли підвіску з рубіном, а каблучки і браслету не було у магазині. Мати дівчини вирішила позичити у подруги її родинну каблучку, вона ідеально підходить до підвіски, яку вони придбали.

Катя дуже здивувався і сказала, що перстень ніколи не знімає і тому їм на весілля не позичить.

– У тебе ж син, ти навіть не маєш кому цей перстень подарувати. Ми ж на один день просимо, зранку  Василина одягне на палець, а ввечері тобі поверне. – просила Галина.

– У мене може колись буде онучка, а як не онучка, то невістці віддам. Перстень дуже дорогий, його будь-кому давати не можна. – відповіла подруга.

Жінки дуже посварились. Галина з дочкою були дуже розлюченими на жінку і навіть не запросили на весілля. Вони не очікували, що вона відмовить і не позичить прикрасу.

Зараз колишні подруги, між собою не спілкуються. Чи вартувало руйнувати дружбу через перстень?

Оцените статью
Галині після матері залишилась у спадок золота каблучка. Жінка попросила дочку, щоб вона її берегла і не продавала, бо цю каблучку подарував їй дідусь.