Хлопець покликав мене у ресторан й сказав, що кожен платить сам за себе

Чомусь останнім часом мені сильно не щастить на побаченнях. Хлопці пішли якісь не такі. Чи то вони передивилися американських серіалів, чи ще щось, але кожен другий, з яким я була на побаченні мав якогось свого черв’ячка у голові.

Один запросив мене на побачення на батут. Сказав, що класно буде пострибати. Не знаю, може то був такий натяк, але мене він не вразив. Інший запропонував на перше побачення піти на курси художників. Але не у якості митців, а для позування, й уявіть собі, голими. Третій взагалі спитав, чи можна, щоб на побачення прийшла його мама, тому що вона боїться відпускати його самого до незнайомих дівчат. Я порадила йому більше не писати такого дівчатам й заблокувала.

Здавалося, що на мене найшло якесь прокляття Інтернету, тому що мені траплялися лише найдивніші хлопці, яких можна уявити. Але Максим здавався адекватним. Він перший мені написав та сказав, що я симпатична. Це одразу мене зацікавило, адже яка дівчина не любить компліменти. Далі ми з ним кілька днів спілкувалися у мережі. Пересилали один одному фото. Пристойні фото, а то один хлопець мене не так зрозумів, коли я попросила його про світлину. Навіть згадувати бридко про те, що я там побачила.

На вихідні він запросив мене погуляти парком та попити десь кави. Все йшло добре. Ми ходили алеями між дерев та довго спілкувалися. Він розповідав про роботу. Й хоч я не дуже полюбляю такі бесіди, проте він мені був цікавим. Хотілося як найбільше дізнатися чим він живе. Я раділа, що він такий цікавий. В голові вже малювала плани на наші майбутні відносини.

Але все пішло шкереберть у ресторані. Коли ми почали замовляти, то він одразу сказав офіціанту, щоб той приніс потім два рахунки. Кожен платитиме за себе – пояснив він молодому офіціанту й мені. Навіть офіціант не одразу второпав про що йдеться. А сказати, що я здивувалася, то це нічого не сказати. Я не могла промовити й слова, а він продовжив щось розповідати далі. Тепер я його навіть не слухала. Думала. Що робити далі. Проводити з ним вечір більше не хотілося. Я звикла, що якщо хлопці запрошують до ресторану, то вони й платять.

Сказавши. Що я йду поправити макіяж я вийшла до туалету й почала розмірковувати. Вирішила, що повертатися до Максима не має жодного сенсу. Невже він настільки жадібний, що не може пригостити дівчину чашечкою кави. Я швидко вийшла з ресторану й викликавши таксі поїхала до дому. Через п’ятнадцять хвилин він почав мені писати повідомлення про те, що я його кинула й тому подібне. А потім зробив кілька спроб зателефонувати. Але мені більше не хотілося з ним спілкуватися. Я просто заблокувала його й вирішила якнайшвидше забутися, наче страшний сон.

Більше в мережі я не знайомлюсь.

Оцените статью
Хлопець покликав мене у ресторан й сказав, що кожен платить сам за себе