Мене звати Олег і я зараз вже вдруге одружений. Але я завжди пишався тим фактом, що ми з моєю колишньою дружиною і досі залишаємось у хороших відносинах і можемо допомогти чи підтримати одне одного. Мені б хотілось, щоб більше пар зберігали такі теплі відносини, а не ненавиділи одне одного після розлучення.
Моя дружина такої дружби не розуміє. Постійно натякає мені на те, що їй не подобається моя колишня і що я ображаю її такою поведінкою. А все тому, що я завжди готовий підвезти колишню кудись або зробити їй послугу, якщо вона попросить. Так само як би я це зробив для будь-якого іншого друга.
А нещодавно моя дружина узагалі влаштувала справжній скандал через це. Сказала, що якщо ми так часто бачимось, то я можу повертатись до неї. Бачте не було сенсу розходитись, якщо ми жити одне без одного не можемо. Але сенс був, адже між нами не було й немає кохання. А от дружину я свою люблю і ніколи б їй не зрадив, тим більше із колишньою.
Дитину вона народжувати теж не хоче. І тут теж не визнає особистих причин, а каже, що всьому виною моя колишня. Бачте, вона боїться, що я повернусь до неї і наша дитина залишиться без батька. Але правда у тому, що я щасливий у тій сім’ї, в якій знаходжусь (окрім сварок через її ревнощі) і мені б дуже хотілось стати батьком. В попередньому шлюбі нам так це і не вдалось і це стало однією з основних причин нашого розлучення.
До того ж моя колишня зустрічається з якимось іншим чоловіком і здається цілком щасливою. Не думаю, що вона хотіла б повернути наші відносини. Просто ми знаємо одне одного, як ніхто інший, адже багато років прожили пліч опліч. Чому моя дружина не може цього зрозуміти?
Тепер я намагаюсь вирішити, як мені діяти далі. Припиняти спілкування із колишньою мені не хочеться, але й постійні сварки із дружиною мене вже втомили. Можливо, ви можете щось порадити?
