І це ж треба. Не встигла Діана переступити поріг квартири, як з ванної кімнати вийшла моя нова дівчина. Звичайно, в одному рушнику.

Коли ми із дружиною розлучились, то я вирішив, як справжній джентльмен залишити їй квартиру. Сам же переїхав на орендоване житло. Ми з Діаною перестали існувати як пара, але хоча б залишились у доволі хороших стосунках. Нещодавно вона навіть вранці по дорозі на роботу забігала до мене, аби віддати ще деякі мої дрібні речі.

І ось саме тоді трапилась доволі цікава ситуація.

Вночі перед цим я був не сам. Ну, ви маєте розуміти, холостяцьке життя воно таке. У мене залишилась дівчина, яка була значно молодша від мене. І взагалі ми почали зустрічатись ще під час мого шлюбу. Власне, через неї я й ініціював розлучення.

І це ж треба. Не встигла Діана переступити поріг квартири, як з ванної кімнати вийшла моя нова дівчина. Звичайно, одягу на ній не було. Лише рушник, який, на щастя, хоча б прикривав найпікантніші зони. Вона відразу зніяковіла, пройшла повз Діану і сказала:

– Доброго ранку, Діано Василівно!

– Доброго ранку і тобі, Вікторіє!

На цьому моменті в мене мало щелепа на підлогу не впала. Вони що знайомі? Звідки? Після хвилинної тиші, Віка нахилилась до мене і прошепотіла:

– Ну от, тепер мені точно не скласти той іспит…

Я від сміху ледве не качався по підлозі. То це моя колишня – викладачка моєї в нинішньої в університеті. Оце так злий жарт долі. На наступний день Вікуся зателефонувала і сказала, що іспит склала «автоматом».

Оце так поворот. Хоч би дівчата ще подружками не стали! Аж цікаво, яким буде продовження історії.

Оцените статью
І це ж треба. Не встигла Діана переступити поріг квартири, як з ванної кімнати вийшла моя нова дівчина. Звичайно, в одному рушнику.