«І хто це придумав, що після шістдесяти життя вже закІнчуЄться? У мене воно тільки почалося»

Галина аж у свої шістдесят відчула смак життя. Коли офіційна робота була вже позаду. Діти жили власним життям і навідувалися лишень у вихідні. Коли вона стала вільна для своїх мрій, на які не вистачало ще кілька років тому ні сил, ні часу.

А тепер вона навчилася керувати власним життям. Прокидається разом із сонечком, що загоряється на обрії. Влітку виходить на вулицю, щоб босими ногами прогулятися по росі. Заглядає в город, зриває достиглі ягоди малини.

Саме завдяки малині вона зуміла собі заробити хороші грошенята. Ось і вперше цього року дозволила собі подорож за кордон. Устигла придбати гарячу путівку в Єгипет і відпочити, як люди.

Тепер вона знає справжній смак від подорожей. Знає, навіщо їй гроші і здоров’я, – щоб подорожувати!

Тому планує восени засадити малинником ще пів городу і здати за вигідною ціною полякам. Вони засмакували її малину. Дасть Бог, і цього року Галині повезе. Втішала сама себе жінка, пораючись у городі.

А ще квартиру має у місті, яку здає. Також копійка гарна капає.

Так Галина знайшла собі ще й подругу, яка захопилася подорожами. Удвох веселіше і цікавіше. Тепер у них є мета – поїхати влітку на відпочинок в Болгарію.

Галина дивується своїм ровесницям, як це можна цілими днями під парканом просиджувати. І розмови їй ці нецікаві. Про що можна говорити, коли твоє життя не сягає далі вуличної лавки?

За період відпочинку Галина встигла осягнути стільки всього цікавого. Через село протікає річка, в котрій влітку можна скупатися і позасмагати. За селом простягся ліс, в котрий вона також вчащає із сусідом за грибочками або суницями.

Днями дізналася, що в місті навіть клуб є для людей, яким за шістдесят. Тут люди спілкуються, розважаються, танцюють. Мабуть, поїде вона найближчим часом з подругою, бо потанцювати страх, як хочеться.

Оцените статью
«І хто це придумав, що після шістдесяти життя вже закІнчуЄться? У мене воно тільки почалося»