І ось, одного разу, коли я йшла назад додому, то побачила чоловіка, який підібрав маленького кошенятка. Мені стало цікаво, що він буде робити надалі з ним, адже найчастіше таким займаюся я та рятую тварин. А тут чоловік, таку ситуацію я бачу вперше у своєму житті

Я власниця великого притулку для тварин. Все своє життя турбуюсь про тварин, які потребують моєї допомоги. В моєму притулку наразі живе близько 200 собак та стільки ж котів.

І ось, одного разу, коли я йшла назад додому, то побачила чоловіка, який підібрав маленького кошенятка. Мені стало цікаво, що він буде робити надалі з ним, адже найчастіше таким займаюся я та рятую тварин. А тут чоловік, таку ситуацію я бачу вперше у своєму житті. А мені наразі вже 47 років.

Я почала слідкувати за подальшими діями цього чоловіка. Він спочатку взяв кошеня, яке просто лежало вже майже мертве на смітнику. Потім перевірив, що воно живе та одразу ж почав його гріти всіма способами. Адже на дворі стояла зима. І в той вечір було вже приблизно – 15. Потім чоловік стрімголов побіг до зоомагазину з проханнями допомогти йому врятувати це кошеня. Там йому ніхто не зміг допомогти, адже ветеринарний відділ у них вже був зачинений, тому що це була вже 9 година вечора.

І тут на допомогу прийшла я. Я розповіла чоловікові, як пізніше дізналася, що його звати Вадим, що необхідно робити з цим кошеням та як його рятувати. Підказала які ліки купувати, щоб поставити кошеня на ноги, адже воно було зовсім маленьке. Також чим годувати та як відігрівати. Всім моїм підказкам слідував Вадим. Ми з ним обмінялися номерами телефонів і почали спілкуватися з приводу цього кошеняти та його самопочуття.

Ми з ним дуже довго так дружили, і наше спілкування перейшло в щось більше. В який момент це сталося ми з ним обидва не розуміємо. Але через пів року нашої дружби ми, також несподівано один для одного, почали жити разом. Через те, що я все своє життя присвятила тваринам та їх порятунку, за 47 років я ні разу не була одруженою та не мала дітей. А як виявилося, то Вадим також у своїх 43 роки не був одружений та не мав діточок.

Нас начебто звела доля. І так ми почали жити разом, а через 3 місяці нашого спільного життя мені Вадим запропонував одружитися. І звісно, що я погодилася. Ми наразі самі не розуміємо в який момент покохали один одного та як маленьке нещасне кошенятко, яке вже згодом перетворилося у великого граціозного пухнастого кота, могло посприяти нашим гарним відносинам, а згодом і великому коханню. Наразі ми живемо втрьох у квартирі та чекаємо на малесеньке щастя, яке через 7 місяців стане сенсом нашого життя.

Оцените статью
І ось, одного разу, коли я йшла назад додому, то побачила чоловіка, який підібрав маленького кошенятка. Мені стало цікаво, що він буде робити надалі з ним, адже найчастіше таким займаюся я та рятую тварин. А тут чоловік, таку ситуацію я бачу вперше у своєму житті