Я часто їздила у Польщу на заробітки і працювала там два місяці, а два місяці була вдома. Заробляла я непогані гроші і привозила їх додому, бо ми з чоловіком відкладали гроші на купівлю квартири. Я працювала так вісім років, а потім завагітніла і залишилась в Україні. Чоловік мав власний бізнес і ми змогли купити квартиру. Через дев’ять місяців я народила доньку, а через три роки – другу дитину. Олег був дуже щасливим, але допомагати з дітьми він не міг, бо часто його не було вдома через відрядження по роботі. Минули роки і наші діти уже виросли. Я тепер працюю в Україні і одного разу я мала поїхати у інше місто по роботі, щоб укласти договір з підприємством на доставку потрібних нам товарів. У представниці цієї фірми у гаманці я побачила фото свого чоловіка. Я вирішила розпитати її про людину на фотографії і мене вразила відповідь жінки.

Ми з чоловіком познайомились в університеті і зустрічались з першого курсу. А після закінчення навчання  ми одружилися.

Свого житла ми не мали, а орендувати квартиру було дорого. Тому ми вирішили назбирати гроші на купівлю квартири. Чоловік якраз тільки відкрив свій автомобільний сервіс і тому, він весь час був на роботі. А я поїхала у Польщу на заробітки: працювала два місяці там і на два місяці – відпочивала вдома.

Я змогла назбирати дуже гарну суму і чоловік також відкладав частину своєї зарплати, тому через вісім років ми купили двокімнатну квартиру. Я завагітніла і залишилась вдома. Через дев’ять місяців я народила доньку, а через три роки  –  другу дитину. Олег був дуже щасливим, але допомагати з дітьми він не міг, бо часто його не було вдома через відрядження по роботі.

Зараз  мені уже шістдесят років і у мене двоє дорослих дітей. Чоловік завжди дбав про нашу сім’ю і я вважаю себе щасливою жінкою. Ніколи я у ньому не сумнівалась і якби хтось сказав, що чоловік зраджує мене я б не повірила.

Зараз у дітей уже власні сім’ї і вони живуть окремо. На вихідні вони з онуками приїжджають до нас в гості. Останні п’ятнадцять років чоловік по роботі дуже часто їздить у відрядження. А останні чотири роки він завжди залишається на декілька тижнів у іншому місті.

Коли він був у відряджені, то телефонував до мене і розповідав, як пройшов у нього день, я була у курсі всіх його справ. Олег завжди говорив, що мене дуже любить та сумує за мною.

Одного разу я мала поїхати у інше місто по роботі, щоб укласти договір з підприємством на доставку потрібних нам товарів. Коли ми підписали контракт представниця фірми з якою я укладала договір виймала з гаманця візитку і коли відкрила його, то я побачила, що у неї є фотографія мого чоловіка. Я ледве стримала свої емоції і спокійним тоном запитала жінку хто  на фотографії. Олена сказала, що це її громадянський чоловік з яким вона уже п’ять років живе.

Вона запросила мене додому, щоб відсвяткувати підписання вигідної для нас всіх угоди. Сказала, що чоловік вдома, тому вона з задоволенням мене з ним познайомить. Я погодилась і з нетерпінням чекала зустрічі з Олегом.

Коли ми їхали жінка розповіла, який у неї чудовий чоловік, як він їй допомагає вдома і що вона дуже щаслива з ним. Але погано тільки те, що він часто їздить у відрядження.

Я дуже хвилювалась, але старалась не показувати це Олені. Коли ми постукали у двері нам відкрив Олег, який був шокований коли мене побачив. Жінка представила мене своєму чоловікові, а він почервонів та опустив очі до низу. Я відчула, що якщо зараз не піду, то не витримаю і скажу зраднику все, що про нього думаю.  Я не хотіла перед жінкою скандалити, тому обернулась і пішла.

Я поїхала на залізничний вокзал, але не могла заспокоїтись. У голові мені крутились різноманітні думки і я картала себе через те чому швидше не дізналась про зраду.  “Як я не помітила, що він мені зраджує? Невже я така сліпа?” – думала я.

Коли приїхала додому, то не могла заспокоїтись, я думала, що це страшний сон. А зранку коли я прокинулась і все розповіла дітям, вони мене підтримали та казали більше батька не пускати додому.

Чоловік кожного дня до мене телефонував, але я не брала слухавку. Через два тижні я таки вирішила відповісти на дзвінки Олега і він сказав, що я сама винна, бо за роки спільного життя дуже змінилась і зовсім не схожа на жінку з якою він одружився. Я мовчки слухала всі докори, а коли чоловік виговорився, то він вибачитися переді мною і сказав, що йому дуже жаль, що він брехав мені усі ці роки.  Я вирішила нічого йому не говорити, а просто виключила телефон. Мені було боляче, образливо і я не хотіла чоловіка більше бачити.

Через місяць він приїхав з квітами і шоколадними цукерками. Олег думав, що коли я його побачу, то пробачу йому і ми будемо жити разом. Але я подзвонила до дітей і коли вони приїхали, то вказали батькові на двері та допомогли мені виставити його з квартири.

Минуло два роки і мій колишній чоловік з’явився знову на порозі нашої квартири. Він просив пробачення, та говорив, що Олена його вигнала, бо знайшла молодого коханця і він не має куди йти. Але я сказала, що ми з дітьми бачити його не хочемо, а де жити тільки його проблеми. Сподіваюсь він більше не повернеться!

Оцените статью
Я часто їздила у Польщу на заробітки і працювала там два місяці, а два місяці була вдома. Заробляла я непогані гроші і привозила їх додому, бо ми з чоловіком відкладали гроші на купівлю квартири. Я працювала так вісім років, а потім завагітніла і залишилась в Україні. Чоловік мав власний бізнес і ми змогли купити квартиру. Через дев’ять місяців я народила доньку, а через три роки – другу дитину. Олег був дуже щасливим, але допомагати з дітьми він не міг, бо часто його не було вдома через відрядження по роботі. Минули роки і наші діти уже виросли. Я тепер працюю в Україні і одного разу я мала поїхати у інше місто по роботі, щоб укласти договір з підприємством на доставку потрібних нам товарів. У представниці цієї фірми у гаманці я побачила фото свого чоловіка. Я вирішила розпитати її про людину на фотографії і мене вразила відповідь жінки.