Я дізнався, що всі гроші, які я кожного місяця давав для свого сина, моя к0лишня витрачала на себе й свого залицяльника. А на сина їй було байдуже.

Близько 10 років тому я розлучився зі своєю першою дружиною. В нас є спільний син Юра.

З дружиною ми не прижилися. Ми з нею закохалися одне в одного, швидко зіграли весілля і стали жити разом. Але з часом побут просто зруйнував наші стосунки й навіть народження сина не змогло їх вберегти. Разом ми прожили всього 2 роки.

Більшою мірою причиною нашого розлучення стала моя зарплатня. На думку Іри, моєї колишньої, я дуже мало заробляв і тому не задовольняв всі її забаганки. Але моя зарплатня вже на той час була вище середнього, я мав достатньо грошей, щоб забезпечити свою дружину та сина. Ми ніколи не економили.

Крім того, мої батьки їздили за кордон на заробітки. Вони допомогли нам купити квартиру, облаштувати її, подарували нам машину, внукові постійно передавали одяг, солодощі, іграшки, а нам, звісно, гроші. Але, коли я сам почав стабільно заробляти, я сказав татові, щоб більше грошей не пересилали, я вже сам можу сім’ю свою забезпечити. А це дуже не сподобалося Ірі. Вона так прямо мені й сказала, що, мовляв, мої батьки не збідніють, якщо будуть давати нам трохи грошей.

Іра, яка ніколи не працювала, уявлення не мала, якими зусиллями ці гроші заробляються. Але я поставив крапку в цій розмові — грошей від батьків я більше брати не буду. Я ж думав так: квартира є, машина є, на відпочинки ми їздимо. Ну що ще потрібно!?

Іра звикла до іншого життя. Щоб прояснити ситуацію: вона виходила з дому за сумішшю для малого, а поверталася з торгового центру з пакетами брендового одягу, в яких каші для Юрчика не було. Я зрозумів, що потрібно щось робити. Бо такими темпами, навіть мої батьки не зможуть нас утримувати.

Я сказав їй, що потрібно зменшити витрати. А вона у відповідь запропонувала розлучитися. Чому? Бо, напевно, гроші їй були важливіші того, щоб наш син ріс у повноцінній сім’ї. Звичайно, після розлучення, я повністю забезпечую сина.

Але ось, пройшло 10 років, в мене вже інша сім’я, в неї другий чоловік, але вона все ще періодично дзвонить і наголошує на тому, що Юрчикові бракує грошей, а я — поганий батько. Я сказав їй, що буду давати гроші синові в руки. Він вже достатньо дорослий, має голову на плечах.

Вона довго кричала мені в трубку, що це — не правильно. Неправильно те, що я з самого початку не додумався в сина запитати, на що він стільки грошей витрачає. Я мимоволі дізнався, що тим рахунком, який я йому створив, повністю розпоряджається Іра. І більшу частину грошей вона витрачає на себе й свого залицяльника, до речі, молодшого майже на 10 років від неї. А на сина їй, як завжди, байдуже.

І ось скажіть, як після цього нормально з нею спілкуватися?

Оцените статью
Я дізнався, що всі гроші, які я кожного місяця давав для свого сина, моя к0лишня витрачала на себе й свого залицяльника. А на сина їй було байдуже.