Чотири дні тому дружина попросила допомогти її сестрі пофарбувати кімнату у квартирі. Олена розлучилась три роки тому, у неї двоє дітей і колишній чоловік їй не допомагає.
Я мав прокинутись зранку в суботу і швидко зібратись та приїхати до сестри Наталі. Мені не хотілось ставати зранку у вихідний день, але я не міг відмовити сестрі дружини. Я хотів якнайшвидше пофарбувати стіни, щоб швидше закінчити роботу і повернутися додому.
У Наталі є молодший брат, якому я пропонував поїхати зі мною і допомогти сестрі, але він відмовився.
Я шість годин фарбував кімнату і дуже втомився. А коли завершив роботу, я зрозумів, що дуже голодний. Перед тим, ніж приїхати до Олени я снідав омлетом і випив склянку чаю. Я зайшов до кухні і жінка якраз годувала своїх дітей картоплею з котлетами. Від запаху їжі у мене забурчав живіт і я запитав чи є ще одна порція для мене. Але вона на мене здивовано подивилась і сказала, щоб я поїхав додому і там поїв.
Я був здивований такою відповіддю, бо я працював шість годин, а жінка мені не подякувала і не погодувала мене. Я поїхав додому і усю дорогу злився на себе через те, що допомагав безплатно своячці, а вона мені навіть не подякувала.
Коли я прийшов додому і розповів про все Наталі та сказав, що більше до Олени не поїду. Але дружина сказала, що не бачить нічого страшного в тому, що її сестра не подякувала. А допомагати їй потрібно, бо вона залишилась сама з двома дітьми.
Через декілька днів потрібно буде допомогти своячці фарбувати стіни у кухні, але я вирішив, що не поїду. Нехай їй брат допомагає.
А як ви думаєте, чи потрібно допомагати Олені?