Вісім місяців тому до нас у будинок поселився молодий чоловік. Він був веселий та комунікабельний. Він мені одразу сподобався і ми почали дружити.
Ми часто бачились зранку коли йшли на роботу, у вихідні ми зустрічалися біля будинку і ходили разом на пікніки. У нас були діти одного віку і їм було цікаво разом і це була ще одна причина, щоб зустрітись. Я робив ремонт у квартирі і Олександр поїхав зі мною у супермаркет, щоб допомогти мені вибрати будматеріали. Мій друг працював будівельником, тому він знав, яку якісну фарбу та шпаклівку вибрати.
Ми часто допомагали один одному, ходили у гості один до одного та радились. Одного разу сусід попросив позичити йому гроші і я погодився. Минув місяць, а він мені гроші так і не віддав. Я не розумів чому, адже чоловік працює і його дружина теж. Чому ж тоді він мені не віддає позику? Я почекав декілька днів, а тоді запитав чому він не віддає мені гроші?
Олександр здивовано на мене подивився і сказав, що він ці гроші давно уже відпрацював. Я дуже здивувався.
А він сказав мені:
– Я радив тобі, яку фарбу та шпаклівку купити і допоміг тобі довести все це додому. Я допоміг тобі зробити ремонт і на це потратив багато часу. А моя робота коштує багато грошей, а ти тоді мені не заплатив. Я не можу свій дорогоцінний час втрачати на допомогу другу задаром.
– Я думав, що ти не за гроші допомагаєш мені? – здивовано запитав я.
– Ні, не за гроші, я домагався тобі, як другові, але якщо ти хочеш, щоб я повернув тобі позику, то я нагадаю тобі про свою допомогу, – відповів він.
Я вирішив не вимагати в сусіда повернення боргу. Я зараз з ним не спілкуюсь, бо такого друга мені не потрібно. Мені дуже образливо, що він так зі мною поступив. Я думав ми друзі, а виявилось, що ні.
