Мені батьки на вісімнадцятиріччя подарували мені собаку. Я про нього уже давно мріяв, але батько з матір’ю мені його не купували, бо думали, що я не буду за ним доглядати. А зараз я вже дорослий і вони вирішили, що я не зможу турбуватись про тварину.
Я назвав його Арнольд, а порода тварини – сибірський хаскі. Мені собаки цієї породи нагадують вовків, а їхні голубі очі заворожують.
Одного теплого літнього вечора я вирішив погуляти з собакою, на дворі уже темніло. Мій собака побіг вперед, а я не поспішаючи йшов по парку. Раптом я почув за спиною голоси двох чоловіків:
– О, дивись хлопець. Подивись, який у нього дорогий годинник на руці.
– Давай заберемо, може ще у сумці гроші і мобільний телефон має .
Я обернувся та побачив двох чоловіків, один з них дістав н ожа.
– Арнольд до мене, фас!
Собака швидко прибіг до мене і стрибнув на чоловіка. Він вкусив його за руку у якій бандит тримав н іж і зброя впала на землю. Чоловік застогнав і схопив себе за руку з якої йшла кров. Другий зловмисник почав тікати, але Арольд догнав його та стрибнув на плечі і чоловік впав.
Я викликав поліцію і вони приїхали через двадцять хвилин. Увесь час поки ми чекали патрульну машину, мій собака пильнував, щоб негідники не втекли. А чоловіки дивились на собаку, яка гарчала до них і боялись поворухнутись.
Коли поліцейські приїхали, то були дуже здивовані, я їм розповів деталі історії і вони сказали, що я чудово видресирував свою собаку.
Я перед цим випадком кілька місяців вчив собаку різним командам і вона уміє захищати. Для самооборони я навчив, щоб вона кусала за ноги і руки, але шию ніколи не рухала, щоб не вбити людину.