Мій чоловік навіть не здогадується про те, що справжній батько моєї молодшої дочки – зять.
Знаю, більшість зараз же готові критикувати і засуджувати мене, це як «сивина в голову, біс в ребро». Чи запитують чи взагалі я нормальна, і чи є в мене материнські почуття. Я розумію, що заслужила на таке ставлення. Я розумію головою, але серце з цим не погоджується.
Моя старша дочка познайомила нас зі своїм судженим Данилом. Невдовзі мало відбутися їхнє весілля. Хлопець мені сподобався: привабливий, спортивної статури, розумний, обізнаний. На початку це була звичайна людська симпатія. Він сподобався мені, бо я вважала його гідною парою для моєї старшої дочки і це було все.
Далі все йшлося як в звичайних родинах: тривалі родинні вечори за столом, розмови, зустрічі зі знайомими та родичами. Все було ідеально до одного зловісного дня, який повністю змінив моє життя, перевернувши його з ніг на голову.
В той день дочка була на навчанні, а чоловік на роботі. Я влаштувала в будинку грандіозне прибирання. Назбиралося кілька пакетів сміття. Чоловік не мав змоги мені допомагати, бо в нього був дуже напружений графік роботи. Доня запропонувала, щоб Данило допоміг винести сміття.
Він приїхав відразу після роботи. Треба сказати, що він був викладачем у навчальному закладі, де навчалася моя донька Жанна. Він допоміг прибрати пакети чималої ваги, а я запропонувала йому чаю. Чаювання виявилося з несподіваним фіналом, якого я ніяк не могла очікувати. Я завела розмову про майбутнє весілля. Данило активно її підтримував, плани були колосальні. Раптом, хід розмови абсолютно змінився, адже Данило зізнався в тому, що закохався в мене з першого погляду і не може стримувати свої почуття. Я не встигла нічого зрозуміти, як він перейшов до палких поцілунків. Опиратися я не мала ні сил, ні бажання. Я почала відчувати, що тепер сприймаю його як бажаного чоловіка, а не просто майбутнього зятя.
Це був лише початок стосунків. Данило постійно з’ясовував у Жанни, як працює мій чоловік і приїздив, коли його не було вдома. Траплялося це все частіше і частіше, навіть не дивлячись на те, що весілля вже відіграли і Данило став офіційним чоловіком моєї доньки.
Згодом сталося непоправне – вагітність. Я розуміла, що ця дитина від Дениса, аборт я робити не стала, адже, виношувала під серцем свою рідну кровиночку від коханого чоловіка. Тільки ось йому самому я ні в чому не зізналася відразу.
Коли у мене почав рости живіт, то я змушена була розповісти всім, що чекаю дитину. Данило згодом вирішив перепитати, чиє це дитя. Тепер не зізнатися я не могла і сказала правду. У потрібний час у моєму житті з’явилася ще одна дочка.
Чоловіка свого я зовсім не кохаю. Поява дитини зіпсувала і без того не дуже гарні стосунки. Ми живемо разом, тому що у нас є діти і чоловік думає, що молодша донька теж його.
Я не хочу псувати життя своєї старшої доньки, але сил жити у тій ситуації у якій я опинилася, майже не вистачає. Я не знаю, як мені бути далі. Я не можу зрозуміти, як я допустила, щоб все це відбулося. Але я відчуваю, о Данила я люблю неймовірно і тоді розумію, чому так сталося.
