Я любив свою дружину й намагався зробити її щасливою, а вона за моєю спиною зійшлася зі своїм колишнім

Ми дружиною 10 років у шлюбі, виховуємо двох прекрасних діток. Бували тяжкі часи. Таня багато часу провела у декреті. Я пропонував їй знайти няню для дітей, а вона б за цей час собі щось підшукала, щоб розвіятися, але Таня не хотіла. А коли діти підросли, стали до школи ходити, вона сама завела розмову про те, що хоче на роботу повернутися. Я сказав, щоб поверталася. І тут не в грошах діло. Я ходжу на роботу, з людьми спілкуюся, кожен день щось нове, а вона — вдома. Це ж з глузду можна зійти!

Коли я вертався з роботи, я й не помічав, як виглядає дружина, вона мені подобалася такою, якою я її бачив. Але зміни, які з нею відбулися після того, як вона повернулася на роботу, було неможливо проігнорувати. Таня розцвіла на очах, кожен день нове вбрання, макіяж, укладка. Я був щасливий, що дружина щаслива. Припустити не міг, що така поведінка моєї Тані — не просто так.

Часто я ходив зустрічати дружину з роботи. Але все частіше вона казала мені цього не робити, мовляв, сама добереться. А потім вона почала затримуватися допізна на роботі. Одного вечора мені було не спокійно і я вирішив піти її зустріти. Перед цим вона мені подзвонила й сказала, що буде допізна. До її офісу залишилося тільки дорогу перейти. Раптом відчинилися двері й вийшла моя дружина. В темноті вона мене не побачила, може це й добре. Але зате я все побачив. Вона йшла під руку з якимось мужиком. Він посадив її в машину й вони кудись поїхали.

Я вернувся додому, діти вже спали. Подзвонив Тані, а вона мені таким роздратованим голосом: “Ну я на роботі, чому дзвониш”.

Таня вернулась пізно. Здивувалася, побачивши мене у вітальні.

— Я бачив, як ти з якимось мужиком сіла в машину. То не був колега, друг, брат і всяке таке. Наскільки ви близькі? — запитав я.

Дружина була шокована тим, що я так різко почав цю розмову. Кричала, чому я її переслідую й не даю спокійно дихнути. Я попросив її відповісти на моє питання.

— Це мій колишній. Ми зустрічалися 4 роки й розійшлися. Розумієш, ми зустрілися на роботі, розговорилися і я відчула, що скучаю за ним, а він все ще небайдужий до мене. Я розриваюся між вами двома, але тебе покинути не можу.

— Ні, я не розумію. Якщо ти з ним, то не зі мною. Нам краще розлучитися…

Таня розплакалася, почала мені доказувати, що у них нічого серйозного не було.

— Та яка різниця, чорт забирай! Ти вже два місяці живеш іншим життям, з іншим чоловіком. Ти не щира зі мною. Я сиджу чекаю тебе до ночі, а ти в цей час з іншим чоловіком в ресторані сидиш. Це називається зрада, ви просто ще не встигли натворити чогось серйознішого. Нащо ми себе будемо обманювати.

Я казав дружині ці слова, але життя собі без неї уявити не міг. В мені говорила образа. Але я думаю, що я сказав правильні слова, хоч і дуже болючі. Ми більше не станемо такими, як були. Сім’я зруйнована…

Оцените статью
Я любив свою дружину й намагався зробити її щасливою, а вона за моєю спиною зійшлася зі своїм колишнім