На поверх нижче від мене живе сусідка, звати її Василина. Ми завжди з нею дружили і добре ладнали. Чотири місяці назад я їздила до Польщі на роботу і тільки повернулась. Коли побачила сусідку, то дуже здивувалась, бо жінка виглядала втомленою і нещасною. Я вирішила з нею поговорити та запросила жінку до себе додому на чай з печивом.
– Ти виглядаєш дуже втомленою?
– Я народила донечку три місяці назад і тепер чоловік вдома не з’являється, а родичі не хочуть мені допомогти.
– Чому, ви посварились?
– Ні. Коли ми з дочкою приїхали з пологового будинку мій чоловік почав ночувати у мами. Дитина дуже плакала вночі, а Олег не міг через це спати і не хотів допомагати мені. Він після роботи йшов до батьків спати, а додому не приходив. Спочатку придумував різні причини: матері потрібно шафу відремонтувати, прорвало трубу у ванній, а тепер просто їде до неї і навіть мене не попереджає. – жалілась сусідка.
– А ти пробувала з ним поговорити?
– Я говорила йому, що не можна залишати мене саму з дитиною, але він мене не розуміє, каже, що дуже стомлений після роботи і йому потрібна тиша та спокій. А вдома дитина майже завжди плаче і не дає йому відпочити. Він не розуміє, що я теж стомлена і ночами не сплю, бо дочка часто прокидається. Мені після родів важко, я ще повністю не відновилась.
– Можливо, поговори з свекрухою, щоб вона переконала сина жити вдома та допомагати тобі. Вона жінка і має розуміти, як тобі важко одній з дитиною.
– Свекруха і чоловік обіцяли допомагати мені з дитиною, а коли дочка народилась, то вони шукають різні виправдання, щоб до мене не приходити. Матір мого чоловіка почала жалітись, що вона уже старенька і не може носити важкого, тому онука не на руки не візьме. А як на руки взяти не може, то приходити не буде, бо не зможе мені допомагати. Можна у колисці колисати, а не на руках носити, але літня жінка навіть слухати мене не хоче.
– А твоя матір, вона ж недалеко від тебе живе і може прийти допомогти тобі?
– Коли я була вагітною, то вона з нетерпінням чекала народження онучки. Приходила до мене і ми разом ходили купувати одяг для дитини. А коли я народила, то у неї появились важливі справи. Коли я прошу прийти, то в мами завжди якісь виправдання: говорить, що має багато хатньої роботи, то з подругами зустрічається, або на базар запланувала поїхати.
Я зрозуміла, що мені ніхто не буде допомагати доглядати за дитиною.
– Ти сподівалась, що рідні люди будуть тебе підтримувати, але після народження дитини всі від вернулись від тебе і тобі дуже образливо. Жаль, що так вийшло. Я сподіваюсь, усе зміниться на краще і твої родичі будуть тобі допомагати.
– Так, я розумію свекруху, бо з нею ніколи не ладнали, але на рідну матір і чоловіка – не можу не злитись. Олег власну дочку не хоче виховувати, бо вона його дратує. Хіба може так поводитись справжні чоловік?
– Дитина маленька і потрібно їй багато уваги, а потім підросте і легше буде.
– Сподіваюсь. – сумно сказала жінка.
Я вирішила інколи заходити у гості до сусідки та допомагати їй доглядати дочку. Я сподіваюсь, що її чоловік зрозуміє свою помилку і буде ночувати вдома та бавити дитину. Олеся дуже гарна дівчинка і я не розумію чому рідні не хочуть приходити до неї.
