Я жила з чоловіком у тестя вдома. Олег мало заробляв, його батько вже на пенсії і вона в нього не велика. Ми жили на мою зарплату: я купувала продукти харчування і оплачувала комунальні послуги.
Після роботи я прийшла дому і зрозуміла, що заздалегідь приготованих страв та продуктів, які я купила там вже немає. Я не мала з чого приготувати собі вечерю та була змушена йти знову в магазин.
Коли прийшла додому, то вирішила поговорити з чоловіком.
– Степане я вчора купила дуже багато їжі в магазині і приготувала суп та котлети, а сьогодні холодильник пустий. Як це розуміти? – запитала жінка у чоловіка.
– Ми з батьком їсти хотіли і друзі в обід до мене приходили я був змушений їх чимось пригостити. – відповів він.
– А ти не подумав, що я буду їсти. Я не маю утримувати тебе і твого батька. Знайди собі роботу на якій краще платять, а тоді клич гостей додому.
До них підійшов тесть і сказав:
– Чому ви сваритесь, до нас гості не часто приходять, непотрібно через це кричати.
– Я не буду вас сином годувати.
– Оксано не злись ми з батьком більше не будемо запрошувати нікого у гості, якщо тобі жаль продуктів.
– Знайди хорошу роботу і тоді поговоримо. А я поки поживу у своїх батьків – сказала вона і пішла збирати свої речі.
Зараз вона живе у батьків і сподівається, що чоловік нарешті знайде кращу роботу i почне брати на себе відповідальність за утримання сім’ї, а не сподіватися на дружину.
