Я не для того тебе виховував, щоб ти мені на шию онуків вішала

 – Тато, я не буду робити аборт! Навіть якщо ти не підтримаєш мене і не допоможеш з вихованням онука. – Марина сказала батьку.

 – Нащо тобі дитина? Ти ще в школі у десятому класі вчишся. Де гроші візьмеш для себе і дитини? На роботу тебе без освіти не візьмуть. А жити де будеш? Я маю тебе і твою дитину годувати? Для чого це мені, я не для того тебе виховував, щоб ти мені на шию онуків вішала! – кричав чоловік.

Олег Васильович була проти вагітності дочки.

 – Як можна бути настільки безвідповідальною, щоб у шістнадцять років завагітніти і ще принести мені дитину додому? – сварився батько.

Дівчина підійшла до вікна і думала: «Чому мій батько не може мене зрозуміти, це ж його онук. Я не можу вбити свою дитину. А з хлопцем обов’язково помирюсь, я ж дуже люблю його».

З Володимиром вона познайомилась на автобусній зупинці. Дівчина чекала маршрутку і тримала у руках важку сумку, бо батько їй попросив купити продукти додому. На зупинці з нею чекав хлопець, він допоміг їй занести сумку у автобус і сів поруч. Молоді люди розговорились і він попросив номер телефону у дівчини. Вона записала йому номер на листку паперу. Згодом, він зателефонував до неї і запропонував зустрітись.

Кожного дня закохані ввечері зустрічались і гуляли містом. Хлопець дарував дівчині великі букети квітів та м’які іграшки. У них все було добре.

Коли Марина сказала хлопцю, що вагітна, він дуже засмутися. Йому виповнилось тільки дев’ятнадцять років і відповідальність за дитину він не захотів брати. Але, дівчина вірила, що хлопець передумає та одружиться з нею.

Минуло два місяці, хлопець не дзвонив до дівчини і вона зрозуміла, що він більше не буде з нею спілкуватись. Дівчина вирішила розповісти про вагітність батькові, але той не підтримав її.

Олег Васильович сам виховував доньку, бо дружина померла під час пологів. Йому було дуже важко виховувати дитину. Чоловік зранку до ночі працював, щоб забезпечити дівчинку всім необхідним. Марині він купував найгарніше вбрання і іграшки, водив на гурток бальних танців і вокалу. Після школи мріяв, що вона поступить в університет.

Батько знав, що дочка зустрічається з хлопцем, але не думав, що так безвідповідально. Він також розумів, що вона не має куди піти з дитиною і принесе її з пологового будинку додому . Чоловік буде змушений годувати та одягати дитину, а це додаткові матеріальні витрати. Аборт – це не вихід і він добре усвідомлював це. Але дочці прийдеться покинути навчання і всі мрії про університет можуть ніколи не здійснитись.

Він вирішив порадитись з товаришем, той запропонував  віддати немовля у дитячий будинок. Олег Васильович знав, що дочка не погодиться на це. Йому доведеться змиритись та допомагати їй з вихованням дитини.

Оцените статью
Я не для того тебе виховував, щоб ти мені на шию онуків вішала