Я закохалася в Степана одразу коли його побачила. Він був дуже гарним, розумним і вихованим. Я старалась йому сподобатись. Коли він мене запрошував на побачення я ретельно підбрила собі одяг та зачіску, бо хотіла справити на нього враження. А одного разу чоловік мені сказав, що кохає мене. Я відчувала себе дуже щасливою і мені здавалось, що краще бути не може. А через декілька місяців ми почали жити разом.
Він завжди багато працював, хотів, щоб ми мали все що захочемо. За декілька років спільного життя він зміг заробити на двокімнатну квартиру, машину і подорожі за кордон. Він завжди був щедрим і купував все, що мені було потрібно.
Степан працював до дев’ятої години вечора, а я поверталась додому о сьомій годині. Поки чоловіка не було я могла зустрітись з подругами, або подивитись улюблений серіал. Він ніколи не просив мене готувати вечерю, якщо у мене був настрій, то я готувала, а як ні то він приходив з роботи і сам куховарив.
Ми любили ввечері говорити про те, як пройшов наш день. Він щиро цікавився моїми справами.
Ми з ним рідко сварились, але те, що він приходить додому пізно ввечері мене дратувало. Коли я посварилася з сестрою, то була дуже знервованою і почала зриватись на чоловікові.
Одного вечора я пішла гуляти з подругами і познайомилась з Олександром. Він був високий, підтягнутий і одразу справив на мене позитивне враження. Він попросив сказати мій номер телефону і я його йому сказала. Наступного дня він до мене зателефонував і ми зустрілись. Ми почали бачитись частіше і одного дня я прокинулась у його ліжку.
Коли я зранку повернулась додому, то мій чоловік почав розпитувати де я провела ніч. Я сказала, що у подруги, але він мені не вірив. Я дуже розізлилась і вирішила не продовжувати розмову. Пішла у коридор одягнула пальто та поїхала на роботу.
Вдень Степан до мене не телефонував і я вирішила, що після роботи піду гуляти з Олександром. Я думала, що коли ми побачимось ввечері, то мій чоловік буде кричати на мене, а слухати його нотації я не хотіла, тому я знову залишилась ночувати у мого коханця. Мені з ним було добре і мені здавалось, що він ідеальний чоловік.
Коли я прийшла додому, то побачила дві валізи і записку у якій він попросив мене більше ніколи не приходити у цю квартиру, а у валізах були мої речі. Я зраділа, бо тепер я можу жити з Олександром.
Я переїхала до коханця і ми почали разом жити. Але потім виявилося, що він не такий ідеальний, як мені здавалось. Чоловік був дуже ревнивим і почав мені забороняти спілкуватись з подругами. Ми часто сварились і почала сумувати за Степаном.
Через шість місяців ми Олександром розстались і я зараз жалію, що колись зрадила свого чоловіка.
