Я переплутав брата своє дівчини з її коханцем і Haтoвk йому пиky!

Після того, як ми з Вікою познайомилася й почали зустрічатися, я все ніяк не міг зрозуміти, що вона у мені найшла. Всі, хто мене хоч трішки знають, можуть з впевненістю сказати, що я — зануда. Так, саме зануда. По натурі я — меланхолік. Я повільний, мовчазний, стриманий і дуже занудний. Але, як то кажуть, протилежності притягуються.

Все більше й більше спілкуючись з Вікою, я зрозумів, що мене є за що любити. Що я не настільки поганий і невдаха, яким себе вважаю. Віка завжди мене у всьому підтримувала й підбадьорювала. Я теж старався не відставати й всіляко проявляв свої почуття до неї, нехай і незграбно.

Але до чого я веду. З часом я відчув, що боюся її втратити. Мої знайомі кепкували з мене, мовляв, Віка мене жаліє, тому не хоче покидати, а ще, що у неї є хтось, крім мене. Я, звісно, на це старався уваги не звертати.

Я багато працював, заробляв пристойні гроші. Запропонував Віці з’їхатися й вона погодилася. Потім я заробив на свою машину, міг дозволити собі поїхати з Вікою відпочивати, дарував їй подарунки й все було чудово. Але я страшенно ревнував її. І через це життя вирішило провчити мене!

Одного дня я повернувся додому за документами, які забув зранку. Віка тоді взяла відгул, щоб зранку сходити до лікаря. Я спеціально спланував все так, щоб повернутися додому й сходити з нею пообідати.

Зайшовши у квартиру, я почув, що хтось миється у ванній. Я подумав, що це — Віка. Тому спокійно знайшов документи та пішов собі заварити кави на кухню.

І раптом, з ванної виходить якийсь мужик! Майже голий! Я й не одразу зрозумів, що то мужик, в нього було довге волосся. Аж коли він повернувся я, ледь не вдавившись кавою, побачив, що то мужик!

Мені аж очі на лоба полізли. Що за чорт? Я й не думав, що я можу так спалахнути. Але коли той мужик з довгими патлами запитав, хто я і де Віка, в мене наче дах зірвало. Я зірвався з-за столу й врізав йому по пиці, бо подумав, що це — її коханець. Його це збило з ніг, він впав, тоді я вхопив його за шевелюру — добре так схопив — і потягнув з квартири. Він щось мені кричав, поки я його волочив, мовляв, я все не так зрозумів, але я був настільки злий, що нічого не чув.

Коли я у такому вигляді витягнув його за поріг, підняв голову й побачив, що перед нами стоїть Віка. Цей вираз її обличчя я запам’ятав на все життя — суміш здивування й страху. Вона мені як крикне:

— Ти псих, чи що!? Це мій брат Валера!

Ти мене не обманеш! В тебе немає братів!

— Троюрідний! Приїхав на роботу влаштовуватися.

Я подивився на цього Валеру, потім на Віку, потім знову на Валеру і сказав:

— Що, правда?

— Дуже приємно познайомитися, — проскиглив хлопець.

— Я не хотіла тобі казати наперед, бо не знала, чи він взагалі приїде. А сьогодні він подзвонив і сказав, що знайшов роботу в нашому місті. Ось я й запропонувала йому кілька днів пожити в нас, поки не знайде квартиру. Ми ж і так постійно на роботі!

— Я перепрошую, але чи не міг би ти відпустити моє волосся. Боляче.

— О Боже! Звісно, вибач! Я не знав, я не подумав!

— Та нічого, з ким не буває. Зате, я тепер не хвилююся за сестру. Вона у надійних руках, — сказав Валера чухаючи свою голову.

Я ледь крізь землю не провалився від сорому. Ми перепросилися з братом. А Віка ще довго згадувала мені цей випадок і сміялася. Казала, що я дуже її здивував своєю реакцією. Вона й подумати не могла, що я такий ревнивий і, що я битися вмію. Адже Валера ще потім довго ходив з синцем під оком.

Оцените статью
Я переплутав брата своє дівчини з її коханцем і Haтoвk йому пиky!