Я розгублена та не знаю що й думати. Коханий хоча і не живе в мене, але буває часто, інколи лишається на ніч. У нас серйозні стосунки, плануємо одружитися, хочемо мати дітей. У нього хороша зарплатня, але й витрати не малі. Він вже був одружений і після першого шлюбу є дитина. Артур забезпечує необхідним не лише себе, а свою колишню з їх сином, у тому числі оплачує за них комунальні послуги. Та й на дитину теж потрібно кожного місяця виділяти певну суму. До його власного бюджету я діла не маю.
Коли він приходить до мене, то інколи приносить продукти, часто купує дорогі смаколики. Також власним коштом може звозити мій автомобіль в автомайстерню, чи на мийку. Нещодавно відремонтував кран на кухні. Не забуває радувати мене подарунками на свята, час від часу дарує квіти. Навіть не погано заробляючи, я звикла жити ощадно, не люблю марнотратства. Я краще відкладу зайву копійчину. Та у цих стосунках, я помітила, що мої витрати значно зросли у порівнянні з тим періодом, коли я жила сама. Я ніколи не помічала проявів скупості у мого нареченого. Він планує подарувати мені новеньке авто, коли я народжу йому дитину.
Я теж не скупа, але витрачати грошей на вітер не люблю. Те, що вдається заощадити, зберігаю в іноземній валюті. Знаю, що гроші люблять підрахунок, тому додатково звантажила програму на мобільний у якому регулярно перевіряю різницю між прибутком і витратами, а також звіряю з тією сумою, яка лежить у мене в заначці вдома.Три місяці тому я не дорахувалася 200 доларів і не могла пригадати, на що вони могли піти. Я купувала дорогий подарунок мамі, але цю суму я врахувала у додатку. Не хотілось зациклюватись на цьому, тому просто виправила суму в програмі смартфона і забула.
Та коли, через декілька місяців перераховувала свої збереження, бо трапились додаткові витрати, то знову не дорахувалась суми у 200 доларів. Не вірю, що це збіг. Але хто їх міг взяти, якщо крім коханого сюди ніхто не заходить. Не могли ж вони просто розчинитись у повітрі. Не хочу навіть припускати думки, що він міг так вчинити зі мною. Але ж немає більш на кого думати. Приходила до мене декілька разів подруга, але вона не заходила в ту кімнату, де зберігаються кошти. Лише він мав безперешкодний доступ у спальню.
Якось коханий розповідав мені, як ще малим хлопцем разом із другом вони витягли гроші зі шкатулки його матері. Про втрату швидко дізналися і їх покарали. Тому він запевняв, що це стало йому уроком на все життя.
Я не знаю, як правильно вчинити у цій ситуації. Розповісти, що не вистачає порахованої суми? Чи на пряму запитати? А якщо їх витратила я сама і просто забула, це ж буде образа на все життя. Ніби й гроші не настільки значні.. І невже б він бувши сам не бідною людиною, пішов би на такий огидний крок. Не розумію, що відбувається..
