Я подзвонила мамі Сашка, щоб спитати, чи довго вона ще буде на роботі. З’ясувалося, що вона вже давно вдома, пила з сусідкою каву і її зовсім не турбувало, де її син.

Одного разу я поверталася з магазину, як зустріла під під’їздом маленького хлопчика, який сидів на лавці й ніби чекав когось. Ми з чоловіком та дітьми перебралися сюди жити зовсім недавно, тому я ще не всіх знала, але цю дитину кілька разів бачила. Я підійшла до нього й запитала, чому він сам сидить, на що він відповів, що чекає на маму, яка ввечері має з роботи вернутися. Я запросила його почекати маму в нас, а він радо погодився.

Виявляється, з моїм старшим сином Олегом вони знайомі, вчаться в протилежних класах. Я приготувала вечерю і погодувала обох, хлопці пішли гратися. Коли вже було близько 8-ї години, я вирішила взяти у сусідки номер мами Сашка, так звали хлопця, подзвонити їй і спитати, чи довго вона ще буде на роботі. Яким же сюрпризом для мене було те, що мама вже давно вдома і знає, що Сашко у нас в гостях. На моє питання, що вона робить, поки її син у чужих людей, вона хмикнула й з таким здивуванням відповіла: “Я каву п’ю, а малий же нікуди не дінеться, він у тебе, значить в порядку”.

Я зібрала Сашка й повела до мами, не можу я за ним постійно пильнувати. Двері мені відчинила не мама, а інша сусідка, очевидно, вони там разом каву пили й теревенили, поки дитина була в нас. Цікаво, коли б вона згадала про сина, якби я не подзвонила.

Ця ж ситуація почала повторюватися, Сашко у нас їв, писав уроки й грався з Олегом. А потім взагалі після школи почав приходити прямо до нас, бо йому мама так сказала робити. Дитину мені було дуже жаль, нікому до нього не було діла, але я відчула, що його мама почала нахабніти й користатися моєю добротою. Одного разу я мала серйозну розмову з нею, бо мені сусідки сказали, що вони теж частенько за Сашком приглядають, мовляв, мама його зовсім не надійна, тільки своїм особистим життям турбується.

Потім Сашко у нас кілька днів не з’являвся і я налякалася. Запитала у сусідки, куди пропала дитина, а вона розповіла мені, що приїжджала соціальна служба й забрала Сашка від мами. Його взяла до себе бабуся.

Може так і краще, якщо розмовами з нею нічого неможливо було вирішити. Дуже жаль мені цю дитину, він не винен у тому, що не потрібен своїй мамі…

Оцените статью
Я подзвонила мамі Сашка, щоб спитати, чи довго вона ще буде на роботі. З’ясувалося, що вона вже давно вдома, пила з сусідкою каву і її зовсім не турбувало, де її син.