Моя дочка дуже гарно виглядає, тому за нею бігали дуже багато кавалерів. Вона довго вибирала собі чоловіка. У двадцять сім років Олена вирішила вийти заміж. Вона сказала, що закохана в Павла і її любов взаємна. Кожного дня мені розповідала, який він чудовий, відповідальний і розумний хлопець. Дівчина говорила, що її кавалер ідеальний чоловік і в них буде щаслива та міцна сім’я .
Згодом ми зробили пишне весілля. Батьки молодого виявились хорошими та приємними людьми, я відразу з ними подружився. У моєї дочки і зятя було спочатку все добре, але згодом вони почали часто сваритись. Я розумів, що молоді люди тільки будують сім’ю і притираються один до одного. Майже усі молоді сім’ї спочатку сваряться, а потім звикають один до одного і у них має бути все добре. Я сподівався, що моя дочка буде щасливою і в них все налагодиться.
Одного вечора до мене прийшла дочка з валізами. Сказала, що поживе у мене декілька днів, бо дуже посварилась з чоловіком і він виставив її за двері. Вона жила у мене тиждень, але згодом приїхав до неї чоловік і вони помирились. Але через місяць дочка знову в мене ночувала і знову чоловік її забирав. Так повторювалось не один раз.
Три місяці назад Олена сказала, що чекає дитину і я вирішив поговорити з зятем. Я хотів, щоб він після розмови почав ставитись до дружини краще, але зробив ще гірше. Вони почали сваритись частіше і дочка ночувала у мене вдома кожні два тижні.
Мені було її жаль, бо вона вагітна і змушена постійно нервуватися. Вона уже не була щасливою дівчинкою у якої очі сяяли радістю. Я сказав, що їхній майбутній дитині не можна жити у сім’ї де постійні сварки і для онука буде краще, якщо вони розлучаться. Я сподівався, що Петро буде допомагати їй піклуватись про дитину після розлучення. Дочка послухала мене і подала документи на розлучення.
Через декілька днів прийшов зять і просив, щоб я помирив його з дочкою. Коли дізнався, що розлучення було моєю ідеєю, то звинуватив мене в тому, що я зруйнував його сім’ю.
Я вже не знаю чи правильно зробив коли радив дочці розлучитись з чоловіком. Вона зараз дуже сумна, напевно, ще й досі любить зятя. А Петро не хоче зі мною розмовляти, він ненавидить мене.
