Я працюю вчителькою у школі і декілька днів тому до мене прийшла мати моєї учениці та сказала, що її дочці не цікаво на уроці, бо на уже все це знає і попросила перевести її в другий клас. Зараз Олена вчиться у першому. Я здивувалась такому проханню, але вирішила перевірити знання дівчинки.
Я запитала дитину алфавіт і вона мені його розповіла на пам’ять, а потім попросила прочитати оповідання і дівчинка швидко це зробила. Останнє завдання, яке я дала дівчинці – це розповісти таблицю множення і його вона виконала без помилок.
Я подумала, що можливо ця дівчинка вундеркінд, а я навіть не здогадувалась. Вирішила її відвезти до директора, нехай він вирішує, що з нею робити. Дівчинці ніхто не підказував, бо її однокласники не знають таблиці множення і читати не всі вміють.
Володимир Іванович – наш директор, дуже строгий чоловік, його усі в школі бояться та слухаються. Коли ми зайшли у кабінет і я йому розповіла про дитину, то він дуже здивувався та попросив Олену розповісти таблицю множення і прочитати текст.
Але дівчинка дуже боялась і не могла вимовити жодного слова, тому я підійшла до неї та усміхнулась і погладила по голові. Вона заспокоїлась, але нічого не говорила директору.
– Не бійся, директор у нас хороший чоловік і він тебе не образить. – сказала я Олені.
– Я умію добре читати, знаю алфавіт і таблицю множення напам’ять. – сказала дівчинка.
Чоловік пильно подивився на неї.
– Розповідай алфавіт і таблицю множення. Я тебе уважно слухаю. – він сів на крісло та уважно слухав дитину.
Олена усміхнулась та почала розповідати. Вона усе правильно сказала і жодного разу не помилилась.
– А що ще можеш розповісти? – запитав директор.
Дитина на хвилину задумалась, а потім почала розповідати нам різноманітні історичні факти. Вона перекладала нам слова, які їй ми говорили з української мови на англійську мову.
Володимир Іванович почав запитувати різноманітні запитання на які навіть дорослі не завжди будуть знати відповідь. Дитина відповідала все правильно і виявилась, що вона чудово знає не тільки історію, а й географію. Вона назвала усі столиці країн, які ми називали.
Після розмови з дівчинкою наш директор сказав, що у другий клас її віддавати не можна, адже на всі запитання він і сам не знав правильної відповіді. Тепер він думає у який клас перевести цю дівчинку, щоб їй було цікаво на уроках.
