Коли моєму синові було дев’ять років, то від важкої хвороби померла його матір. Ми з ним залишились самі і дуже сумували за нею. Чотири роки я працював в Україні, але заробляв небагато. Одного дня мій товариш запропонував мені поїхати у Німеччину, там він працював уже багато років і у них на фабриці була вакансія. Я відразу погодився, бо хотів, щоб ми з сином жили краще і знав, що вдома я не зароблю таких грошей.
Нещодавно я вирішив повернутись додому назавжди, я був закордоном чотирнадцять років. Мій син уже виріс і вважає мене поганим батьком. Він злий і ображений на мене. Коли приїхав додому, то зрозумів, що Олег зовсім не радий мене бачити.
Я не розумію чому син злиться на мене. Я не покинув його, а відвіз до своїх батьків, які турбувались про нього. Завжди телефонував і переказував гроші.
– Ти мене покинув! – докоряє він мені.
– Я тебе не покидав. – відповідаю я сину. – Я телефонував до тебе кожного тижня. За тобою доглядали мої батьки і вони тебе дуже люблять. Я тобі навчання оплатив, квартиру і машину купив. Мені не легко було ці гроші для тебе заробити!
Коли я був закордоном, то економив, щоб більше грошей своїй дитині переказати. А він на мене злиться і ображається! Я усе робив, щоб він мав забезпечене майбутнє, а син не цінує моїх зусиль.
Він зі мною не хоче розмовляти, а коли я приходжу, то розповідає про свої образи на мене. Я йому стараюсь усе пояснити і заспокоїти, але він ніби мене не чує.
Одного разу я сказав йому, що подивлюсь, який він батько буде коли у нього народяться діти. А син сказав, що не планує сім’ю і буде жити тільки у своє задоволення. Не хоче він брати на себе відповідальність за інших людей, хоче дбати тільки про себе.
Я недавно познайомився з жінкою і вона мені дуже сподобалась. У неї двоє дорослих дітей, які живуть окремо і вона пропонує мені жити разом. Коли Олег про неї дізнався, то ще більше розізлився на мене і якщо я переїду до неї жити, то він більше не захоче зі мною бачитись.
Зараз я не знаю, що мені робити, бо не хочу бути самотнім і Наталя мені дійсно подобається, але сина втратити я боюсь. А як ви б вчинили на моєму місці?
