Я стала помічати одну закономірність. Після того, як Юля, моя похресниця, йде додому, в нас зникають всі шкарпетки.

Ми з сестрою обоє виховуємо донечок, щоправда, у них є різниця у віці. Мої Наталочці скоро буде 3 роки, а Юлі, моїй похресниці, — вже 8. Попри це, діти дуже добре ладять і Юля часто приходить до нас, щоб погратися.

Але я стала помічати одну закономірність. Після того, як Юля йде додому, в нас зникають всі шкарпетки та рукавиці. Довго не знала, як пояснити це чоловікові. Він казав, що я придумую і сама десь все погубила, а тепер на дитину наговорюю. Але було ще дещо дивне. Наші з чоловіком шкарпетки не зникли, лише моєї донечки й тільки по одній з кожної пари. “Що це може бути? Крадій шкарпеток? Але хто буде красти тільки одну шкарпетку?” — подумала я собі.

Потім я стала собі пригадувати, що це почалося відносно недавно, близько місяця тому. Я зранку одягаю дитину, а до вечора вона вже боса бігає. І так кожного разу, коли у нас гостює Юля. Звісно, сваритися з дитиною я не планувала, мені стало лише цікаво, в чому справа.

Так одного разу взяла свою Наталочку й пішла до сестри, на каву. Я хотіла вивідати, що Юля робить з тим всіма шкарпетками та рукавицями й чи взагалі це вона їх бере.

Мої підозри підтвердилися, як тільки я зайшла до хати. На прихожій побачила гарно розставлені іграшки, але це були не звичайні іграшки, а рукодільні, з дитячих шкарпеток. Я промовчала, але це мене трішки розвеселило. Я згадала те, що сестра хвалилася, що віддала свою донечку в гурток рукоділля приблизно місяць тому. Очевидно, там її й навчили виготовляти такі милі забавки своїми руками. Виглядає справді дуже гарно. А потім ми зайшли в дитячу кімнату і там я побачила буквально всі наші шкарпетки.

Я не стала якось дорікати дитині, але, коли ми залишилися наодинці, попросила її більше так не робити, не брати чужі речі, а якщо їй треба щось для свого заняття, попросила, хай мені скаже і я все їй куплю. Юля вибачилася і сказала, що більше так не буде. Потім дитина пояснила, що вона питалася в Наталочки, чи можна взяти її шкарпетки, а та їй дозволила. А моя доця ні слова мені не сказала!

Трохи поговоривши, Юля встала, витягла зі своєї шухляди дві гарненькі саморобні іграшки й дала їх мені, сказавши, що це вона приготувала для Наталочки. Ось так ми вирішили наше непорозуміння.

Зате я вже знала, що подарувати своїй похресниці на день народження. Коли він наступив, я взяла велику коробку, пішла в магазин і купила до цієї коробки всі кольорові та цікаві шкарпетки, а також різноманітні ґудзики та все, що необхідно для рукоділля. Без сумніву, мій подарунок був найкращий. Дитина аж скакала від радості, а сестра, коли зрозуміла, в чому справа, зніяковіла й почала вибачатися, пояснюючи, що цих іграшок в хаті так багато, що вона вже й не слідкує, з чого Юля їх робить. Я заспокоїла сестру й попросила похресницю ще кілька зробити нам, бо Наталочці вони дуже сподобалися.

Оцените статью
Я стала помічати одну закономірність. Після того, як Юля, моя похресниця, йде додому, в нас зникають всі шкарпетки.