Я старався зберегти наш шлюб, говорив дружині, що мені не вистачає її турботи і уваги. Я хотів відчувати, що вона любить мене. А вона завжди холодно мені відповідала: «Я виховую твоїх дітей, прибираю у квартирі і готую їжу, що тобі від мене ще потрібно?». Якби люди старались зрозуміти один одного, то б розлучень було менше.

У багатьох моїх знайомих у шлюбі виникають непорозуміння і інколи вони живуть разом заради дітей. Але сини та доньки все відчувають та є нещасливими у такій сім’ї. Я це зрозумів коли пробував налагодити стосунки з дружиною.

З Наталею ми зустрічались чотири роки. Ми часто з нею сварились і я завжди перший просив пробачення. Я її дуже любив, а їй просто було добре зі мною. Я завжди їй дарував квіти та подарунки, а вона мені ніколи нічого не купляла.

Після весілля я зрозумів, що наші стосунки стали напруженими. Не один раз я хотів піти від неї, але завжди щось мене стримувало. Спочатку віра, що буде краще, а потім діти. Я старався зберегти наш шлюб, говорив дружині, що мені не вистачає її турботи і уваги. Я хотів відчувати, що вона любить мене. А вона завжди холодно мені відповідала: «Я виховую твоїх дітей, прибираю у квартирі і готую їжу, що тобі від мене ще потрібно?». Якби люди старались зрозуміти один одного, то б розлучень було менше.

Останньою краплею стала зрада дружини, коли я про це дізнався, то одразу спакував валізи і пішов від неї. Через декілька місяців ми розлучились. Мої знайомі дивувались, що ми вже не разом, бо вони думали, що в нас хороша сім’я. А я тільки зараз зрозумів, що моя дружина мене ніколи не любила.

Після розлучення я довго страждав і переживав через зраду. Мені здавалось, що я мало доклав зусиль, щоб зберегти сім’ю і тому дружина зрадила мене.

Кожних вихідних я приїжджав до дітей і сподівався, що Наталя буде просити пробачення, але вона зі мною не хотіла розмовляти. Мені здається, що вона тепер стала щасливішою і їй добре без мене. З тим чоловіком вона розійшлась і зараз самотня. Я розумію, що зраду не можна пробачати, але дуже сумую за нею.

Оцените статью
Я старався зберегти наш шлюб, говорив дружині, що мені не вистачає її турботи і уваги. Я хотів відчувати, що вона любить мене. А вона завжди холодно мені відповідала: «Я виховую твоїх дітей, прибираю у квартирі і готую їжу, що тобі від мене ще потрібно?». Якби люди старались зрозуміти один одного, то б розлучень було менше.