«Я тепер можу з вами спокійно попрощатись, бо знаю, що маю на кого вас залишити, добре, що у тебе інший чоловік, бо ти зможеш швидше забути про мене. Я вірю, що він буде хорошим батьком для Андрія, а тобі чоловіком». – написав у прощальному листі чоловік Наталі.

«Я перестав хотіти одужати з того дня, коли мій батько приходив і розказував мені, що ти маєш нового чоловіка. Він два місяці приходив до мене у лікарню і говорив, що у вас все гаразд і ви щасливі. А новий сусід лагодить сантехніку і меблі та допомагає забирати нашого сина з садка. Розповідав, що Володимир дуже гарний, розумний і відповідальний чоловік.

Я тепер можу з вами спокійно попрощатись, бо знаю, що маю на кого вас залишити, добре, що у тебе інший чоловік, бо ти зможеш швидше забути про мене.

Я тобі хочу признатись, що після того, як я дізнався, що ти маєш іншого я перестав приймати ліки, бо не хотів тобі заважати і давати даремно надію, що ми будемо разом. Я бажаю нашому сину і тобі щастя поряд з тим чоловіком, який вам допомагає. Я вірю, що він буде хорошим батьком для Андрія, а тобі чоловіком».

Наталя читала цей лист і плакала. Вона останні кілька місяців працювала на двох роботах, щоб заробити чоловікові на лікування. А сина з садку забирав сусід, який разом з дружиною допомагав жінці. Сусіди розуміли, яка непроста ситуація у цій сім’ї, тому вирішили робити все, що в їхніх силах, щоб допомогти жінці.

Лікарі говорили, що Назар одужає, тільки потрібно бути кілька місяців в лікарні і обов’язково приймати ліки. А от батько пацієнта не вірив в одужання. Він приходив кожного дня і розповідав, як сусід, який недавно переїхав у їхній будинок допомагає невістці, забирає дитину з дитячого садочка і лагодить меблі. Про те, що у Володимира є дружина і двоє дітей він нічого не говорив. Тому молодий чоловік подумав, що дружина йому зраджує і після розмов з батьком не хотів жити. Він не приймав ліки і не виконував, те що казав лікар.

Після того, як Наталя прочитала листа, то пішла до колишнього свекра:

 – Ви не батько, ви чудовисько! Ви розумієте, що рідного сина на той світ відправили! Що ви наробили? Для чого ви йому брехали про сусіда? Володимир має сім’ю. Добре, що він і його дружина мені допомагали, бо забирати дитину дитячого садочка було нікому, а я працювала до пізньої ночі, щоб заробити на лікування вашого сина. А ви все перекрутили і Назар думав, що я його зраджую. Ви ж самі мені відмовили і сказали, що не будете забирати онука з дитячого садка та сидіти з ним!

Жінка хлопнула дверима і побігла додому до сина, їй ще було потрібно пояснити дитині чому його батько більше ніколи додому. «А не прийде він через дідуся, який сказав сину, що він більше не потрібен дружині». – подумала молода жінка.

Оцените статью
«Я тепер можу з вами спокійно попрощатись, бо знаю, що маю на кого вас залишити, добре, що у тебе інший чоловік, бо ти зможеш швидше забути про мене. Я вірю, що він буде хорошим батьком для Андрія, а тобі чоловіком». – написав у прощальному листі чоловік Наталі.